Володимир Вятрович - Рейди УПА теренами Чехословаччини

Серед iнших неопублiкованих досi матерiалiв хочеться вiдзначити звiт про переслуховування старшин УПА американською розвiдкою [93] [93] Eugene J.Kolb. Memorandum for the officer in charge (Ксерокопiя) // Вiддiл рукописiв Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника НАН України (далi - В.р. ЛНБ). - Ф.262, папка "Рейди вiддiлiв УПА", арк. 1-12 [фонд перебуває в стадiї формування]. з вересня 1947 року. Документ цей автор отримав вiд вiдомого дослiдника повстанського руху Петра Содоля, переклад його здiйснений Ярославом Антоняком. "Звiт" має 12 сторiнок i, за твердженням Содоля, є неповним, очевидно, бракує вказаного на його першiй сторiнцi рапорту "Про допит Зубченка" [94] [94] "Зубченко"-Гузар Василь, лiкар-дентист Перемиського куреня УПА, учасник рейду на Захiд. . Згадуваними у документi старшинами УПА, що давали свої свiдчення американцям, були: сотенний вiддiлу "Ударники-2" Михайло Дуда-"Громенко" (iнше псевдо, яке згадується в звiтi, - "Зиновiй"), полiтвиховник цього ж вiддiлу Лев Футала-"Лагiдний", бунчужний Іван Йовик-"Соколенко" та чотовий Михайло Озимко-"Залiзняк". Згадка про це переслуховування є в спогадах одного з його учасникiв - Івана Йовика [95] [95] Іван Йовик. Нескорена армiя. - Київ, 1995. . Вiн зазначає, що розмова з американцями, котра вiдбувалася при допомозi чотирьох перекладачiв, тривала близько 5 годин [96] [96] Іван Йовик. Нескорена армiя. - Київ, 1995. - С.299-301. . Метою переслуховування було отримання бiльшої кiлькостi iнформацiї як про український визвольний рух загалом, так i про рейд повстанських сотень до Захiдної Нiмеччини зокрема. Проте, як видно iз змiсту документа, повстанцi не завжди давали американцям достовiрну iнформацiю. Інколи це зумовлювалося необiзнанiстю у справах, що сягали понад їх компетенцiю (наприклад, чисельнiсть УПА на Закерзоннi). Певну ж iнформацiю вони, очевидно, свiдомо приховували (жоден з опитаних не назвав свого справжнього iменi чи iмен свого командування); нiчого не було сказано i про Головного Командира УПА Романа Шухевича, безперечно, вiдомого їм пiд псевдонiмом "Тарас Чупринка", натомiсть називався вiдомий американцям Степан Бандера; не названо справжньої причини рейду на Захiд.

Звiт iз ще одного допиту прибулих в Нiмеччину бiйцiв УПА, що вiдбувся 31 жовтня 1947 року, подає у своїй статтi "Історiя i наслiдки одного документа" голова Центрального Представництва Української Емiграцiї Василь Мудрий [97] [97] Василь Мудрий. Історiя i наслiдки одного документа // Календар-альманах українського народного союзу на рiк 1965. - Джерзi Ситi-Ню Йорк: "Свобода". - С.125-129. . Вiн зазначає, що був запрошений до допиту офiцерами американської розвiдки як спецiалiст з українських справ. Крiм нього, як фахiвцi з вiйськових справ були запрошенi колишнiй майор Любомир Макарушка i колишнiй член УПА Юрiй Лопатинський. Звiт багато в чому повторює попереднiй, проте в деяких аспектах мiстить точнiшу iнформацiю: тут докладно вказано причину переходу сотень УПА на Захiд, командиром Української Повстанської Армiї названо генерала "Тараса Чупринку".

Звичайно, що багато матерiалiв про дiяльнiсть українських повстанцiв на територiї Чехословацької республiки мiстили її архiви. Нещодавно, пiсля розвалу цього державного утворення, бiльшiсть з них було передано, зважаючи на безпосередню дотичнiсть документiв до словацьких теренiв, у Вiйськово-Історичний Архiв у Трнавi. Авторовi цих рядкiв вдалося побувати там та використати знайденi матерiали для написання даної роботи. Документи, що стосуються дослiджуваної теми, об'єднанi в окремий фонд пiд назвою "Операцiя "Бандерiвцi". Характерною особливiстю цього фонду є наявнiсть матерiалiв практично всiх вiйськових частин Чехословаччини, залучених до боротьби з УПА протягом 1945-1947 рокiв, а також сортування документiв за принципом приналежностi до тiєї чи iншої вiйськової частини.

Інформацiї про першу акцiю УПА на Словаччинi, згрупованої в папку, присвячену дiяльностi вiйськової частини "Само" [98] [98] Vojensky Histiricky Archiv (далi VHА).Фонд: "Operace "Banderovce", коробка 86, папка 416. , є досить мало, та й та дуже заплутана. Справа в тому, що в 1945 роцi чехословацька влада була абсолютно неготова до проведення антиповстанських акцiй, i всi її дiї характеризувалися певною хаотичнiстю. Додатково ускладнює з'ясування справи про цей рейд ще й факт, що тодi, як випливає з документiв, фактично не прово дилося подiлу мiж вiддiлами УПА i групами т.зв. Росiйської Визвольної Армiї ("власiвцями"), що також перебували у 1945 роцi на територiї Словаччини. Натомiсть данi, що стосуються 1946 року, є досить багатими, серед них достатньо матерiалiв окремих частин, їх звiти про бойову дiяльнiсть та про пересування повстанських сотень. Помiж документiв з 1947 року найцiкавiшими, на мою думку, є розвiдувальнi звiти про дiяльнiсть вiддiлiв УПА пiд час переходу на Захiд [99] [99] VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.46, п.148. . Вони охоплюють перiод з 12 липня до 29 вересня, тобто час найбiльш напружених боїв мiж українськими повстанцями та чехословацькими силами. Надзвичайно велику цiннiсть представляє папка №6, в якiй зiбранi усi накази командування "Теплiце" за перiод вiд 18 липня до 20 жовтня 1947 року [100] [100] VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.3, п.6. . Серед матерiалiв українського пiдпiлля, що стосуються рейдiв УПА Чехословаччиною, авторовi також вдалося знайти вiдому листiвку "Чехи! Словаки! Вояки!" [101] [101] VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.70, п.320., док.895, арк.1-2. . Загалом, документи з цього архiву є досить цiнним джерелом для висвiтлення заданої теми, адже дозволяють докладно вiдтворити вдалу чи невдалу реакцiю чехословацької влади на акцiї УПА.