Роже Гароді - Основоположні міфи ізраїльської політики

"Цими рядками Гейдріх і його співробітники отримали офіційне доручення на легальне вбивство (жидів)".

Герінг заявив протест проти англійського перекладу німецьких слів "загальне вирішення" як "остаточне вирішення". Прокурор Джексон змушений був визнати фальсифікацію та відновити істинний вираз.

Джерело: Міжнародний військовий трибунал, IX. 575.

24 червня 1940 року Гейдріх проінформував Ріббентропа про своє бажання здійснити як можна швидше "остаточне вирішення". Він писав:

"Глобальна проблема, поставлена нинішньою присутністю 3 1/4 мільйонів жидів на територіях, що перебувають сьогодні під німецьким суверенітетом, не може бути вирішена шляхом еміграції: відтепер стає необхідним територіальне остаточне вирішення".

Джерело: Виправдувальний документ № 464 процесу Ейхмана в Єрусалимі.

У той же час Гіммлер послав Гітлерові доповідну записку, що закінчувалася так: "Я сподіваюся побачити жидівське питання остаточно врегульованим завдяки еміграції всіх жидів до Африки або до колонії".

Джерело: "Фиртельяресхефте", 1957,197.

Гітлер приєднався до цієї думки тому що 10 лютого 1942 начальник 3-го відділу німецького міністерства закордонних справ Радемахер писав в офіційному листі:

"Тим часом війна проти Радянського Союзу дозволила нам мати у своєму розпорядженні нові території для остаточного вирішення. Внаслідок цього фюрер вирішив переселити жидів не на Мадагаскар, а на Схід. Таким чином, немає більше необхідності вбачати Мадагаскар для остаточного вирішення".

Джерело: Документ NG3933 процесу Вільгельмштрассе, цитується Рейтлінгером у його книзі "Остаточне вирішення", с.79, де він знову наводить інтерпретацію в сенсі "фікції" або "камуфляжу" без найменшого обґрунтування.

Оригінальним вираженням було "загальне вирішення жидівського питання", тобто таке, після якого до цього питання не потрібно буде більше вертатися. Але Герінг, що вжив його вперше в першому абзаці листа від 31 липня 1941 року, даючи Гейдріху вказівку підготувати це рішення (P.S.710 Т.XXVI, с.265), повторив його й в останньому абзаці. Саме це вираження головним чином і вживалося, але в тім же самому сенсі, а не в сенсі ліквідації проблеми шляхом ліквідації тих, через кого ця проблема виникає. Після того, як сам Герінг у Нюрнберзі 20 березня 1946 року зловив за руку тенденційних перекладачів, суддя Джексон змушений був з ним погодитися (том1Х, с.552). Але про цей інцидент, що руйнував всю теорію, преса не промовила ні слова.

Другий приклад такої довільної зміни змісту слів для виправдання тези — конференція у Великому Ванзеї, що відбулася в Берліні 20 січня 1942 року.

На початку цієї конференції Гейдріх повідомив, що він тільки що призначений "на посаду відповідального за підготовку остаточного вирішення жидівського питання в Європі… Відтепер він буде відповідати за всю сукупність мер, необхідних для остаточного вирішення жидівського питання без урахування географічних кордонів"( підкреслено мною — Роже Ґароді ).

Гейдріх підвів далі підсумки антижидівської політики, що проводилася до тієї пори:

а) Витиснення жидів з життєво важливих для німецького народу сфер.

б) Витиснення жидів з життєвого простору німецького народу.

Зважаючи на блискавичне просування німецької армії на Східному фронті (у СРСР) Гейдріх продовжив з врахуванням цієї нової ситуації: "З попереднього дозволу фюрера еміграція поступається місцем іншому можливому рішенню: евакуації жидів на Схід"( підкреслено мною — Роже Ґароді ).

"Не можна розглядати ці акції інакше як паліативи, але вже накопичений у цій галузі практичний досвід має важливе значення для майбутнього остаточного вирішення жидівського питання".

Джерело: N.G.2586G .

Це остаточне вирішення могло бути здійснене лише після війни та пошуки його завжди велися в одному напрямку: вигнання всіх жидів з Європи. Гітлер ясно сказав послові в Парижі Абецу, що має намір "евакуювати всіх жидів з Європи після війни".

Джерело: "Документи по німецькій зовнішній політиці" 1918-45, Серія Д, том X, с.484.

З тексту Ванзейської конференції (20 січня 1942):

"У ході остаточного вирішення жиди будуть спрямовані на Схід для використання їхньої праці. Жінки будуть відділені від чоловіків. Жиди, здатні працювати, будуть спрямовані великими колонами в райони, де здійснюються великомасштабні роботи, на будівництво доріг і внаслідок цього, безсумнівно, велике число загине в результаті природного відбору.