Владислав Карнацевич: Петро Дорошенко

Дещо інакше виглядають ці події у викладі ніжинського протопопа Сімеона. Він писав, що спочатку Дорошенко послав до Брюховецького десятьох сотників, які зажадали в нього передати правобережному гетьманові свої клейноди. Ці сотники були схоплені і відправлені в Гадяч. Коли ж на поле прийшло все військо Дорошенка, старшина і козаки Брюховецького вже без будь-яких послів напали на свого командувача.

Згодом гетьман запевняв короля, що турецьке підданство було лише хитрим дипломатичним кроком з метою захистити Україну від татарських набігів.

Нагадаємо, що розширена рада в Корсуні, на якій прихильники Дорошенка прийняли турецьку протекцію, відбулася за місяць до ради на Січі, котра обрала гетьманом Суховієнка. Кримський хан явно намагався вести політику, незалежну від Стамбула.

Натяк на те, що Дорошенко домагався в турків згоди на своє довічне гетьманство з можливістю переходу його в спадщину.

Чернігівське воєводство давно вже не перебувало в руках поляків, але це не означало, що в Речі Посполитій буде скасовано відповідну посаду.

Ахеронт – в античній міфології річка в підземному царстві. В алегоричному розумінні слово вживалося для позначення глибини і жахів пекла.

Єдиної думки в істориків щодо ходу кампанії немає. Одні пишуть, що Сірко і Ханенко зі своїми силами воювали на Поділлі разом з поляками. Інші стверджують, що вже після підкорення цього регіону Собеський отримав листа від Ханенка, який разом із Сірком стояв неподалік від Чигирина.

За оцінками історика Т. Чухліба, армія султана була набагато чисельніша – близько 270 тисяч чоловік.

За іншими джерелами, це сталося в наступному році, коли на Правобережжі вже були Самойлович і Ромодановський.

У цей час покійного Олексія Михайловича вже змінив його менш видатний син Федір. Самойлович доклав усіх зусиль, щоб очорнити свого правобережного противника і перед новим керівництвом.

Часто Дорошенкову дружину називають Любою. Зрозуміти, що є причиною такої розбіжності, нам не вдалося.

Усіх, хто цікавиться історією Гетьманщини, відсилаємо до книги згаданих авторів «Українська національна революція (1648—1676)», що відбиває популярний у сучасній українській історичній науці погляд на події національно-визвольної війни Хмельницького і Руїни, оцінки основних персоналій тієї епохи.

«Зрадництво» Ромодановського стало однією з причин його вбивства злопам’ятними московськими стрільцями в 1682 році.

Територія Брацлавщини і Південної Київщини мала залишатися незаселеною.

Поділля відійшло Польщі в 1699 році. Цього ж року сейм затвердив постанову про розпуск козацьких полків на Правобережній Україні.