Ричард Докинз - Сліпий годинникар - як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті

ДНК — це ПЗП. Читати її можна мільйони разів поспіль, але записати лише раз — коли вона вперше «збирається» під час народження клітини, в якій мешкає. У клітинах будь-якого індивіда ДНК є «випаленою» й жодного разу не змінюється впродовж життя цього індивіда, за винятком дуже рідкісних випадкових пошкоджень. Однак її можна копіювати. Вона подвоюється з кожним поділом клітини. Комбінація нуклеотидів A, T, Ц та Г якнайточніше копіюється в ДНК кожної з трильйонів нових клітин, що створюються в міру зростання дитини. Під час зачаття нового індивіда в ПЗП його ДНК випалюється нова унікальна комбінація даних, з якою він залишається до кінця свого життя. Вона копіюється в усі його клітини (крім репродуктивних, у які, як ми побачимо нижче, копіюється випадкова половина його ДНК).

Уся комп’ютерна пам’ять (чи то ПЗП, чи ОЗП) є адресною . Це означає, що кожна комірка пам’яті має свою позначку, зазвичай цифру, але це — довільна умова. Важливо розуміти відмінність між адресою і змістом комірки пам’яті. Кожна комірка відома за своєю адресою. Наприклад, перші дві літери цього розділу «На» у цей момент сидять у комірках ОЗП 6446 і 6447 у моєму комп’ютері, який має загалом 65 536 комірок ОЗП. Іншого разу зміст цих двох комірок буде іншим. Змістом комірки є що завгодно, записане туди останнім. Кожна комірка ПЗП також має адресу та зміст. Відмінність полягає в тому, що тут кожна комірка пов’язана з її змістом раз і назавжди.

ДНК розташована вздовж нитчастих хромосом, схожих на довгі комп’ютерні перфострічки. Уся ДНК у кожній нашій клітині є адресною в тому самому сенсі, що й комп’ютерний ПЗП чи, по суті, комп’ютерна перфострічка. Точні цифри чи назви, які ми використовуємо для позначення конкретної адреси, є довільними, так само, як і для комп’ютерної пам’яті. Значення має лише те, що конкретна комірка моєї ДНК точно відповідає одній конкретній комірці вашої ДНК: вони мають однакову адресу. Зміст моєї комірки ДНК 321762 може бути чи не бути таким самим, як зміст вашої комірки 321762. Але моя комірка 321762 займає точно таке саме положення у моїх клітинах, як і ваша комірка 321762 у ваших клітинах. «Положення» тут означає розташування вздовж конкретної хромосоми. Точне фізичне положення хромосоми в клітині не має значення. По суті, вона вільно плаває в рідині, тому її фізичне положення змінюється, але кожна комірка вздовж хромосоми має точну адресу з погляду лінійного порядку вздовж хромосоми, так само, як кожна комірка вздовж комп’ютерної стрічки має точну адресу, навіть якщо стрічка тягнеться по підлозі, а не охайно змотана. Усі ми, всі людські істоти, маємо однаковий набір адрес ДНК, але не обов’язково однаковий зміст цих адрес. У цьому й полягає головна причина того, що ми всі відрізняємось один від одного.

Інші види не мають такого самого набору адрес . Шимпанзе, наприклад, мають 48 хромосом, на відміну від нас із нашими 46. Строго кажучи, порівняти їхній зміст адреса за адресою неможливо, бо на різних боках видових бар’єрів адреси не відповідають одна одній. Однак близькоспоріднені види на кшталт шимпанзе й людей мають такі великі спільні шматки суміжних змістів, що їх можна легко ідентифікувати як здебільшого однакові, навіть попри те, що ми не можемо використовувати для обох видів абсолютно однакову систему адресації. Вид визначає те, що всі його представники мають однакову систему адресації для своїх ДНК. За кількома незначними винятками, всі представники одного виду мають однакову кількість хромосом, і кожна комірка уздовж хромосоми має свій точний відповідний номер у тому самому положенні вздовж відповідної хромосоми всіх інших представників цього виду. Відрізнятися серед представників виду може лише зміст цих комірок.

Відмінності змістів у різних індивідів виникають таким чином, і тут я маю наголосити, що говорю про види зі статевим розмноженням, такі як наш власний. Усі наші сперматозоїди чи яйцеклітини містять по 23 хромосоми. Кожна адресна комірка одного з моїх сперматозоїдів відповідає конкретній адресній комірці кожного іншого мого сперматозоїда та кожної вашої яйцеклітини (чи сперматозоїда). Усі інші мої клітини містять 46 хромосом — подвійний набір. У кожній із цих клітин ті самі адреси використовуються двічі поспіль. Кожна клітина містить у собі дві хромосоми 9 і дві версії комірки 7230 уздовж хромосоми 9. Зміст обох може бути чи не бути однаковим, так само, як вони можуть бути чи не бути однаковими в інших представників виду. Коли сперматозоїд, що має 23 хромосоми, створюється з клітини тіла, що має 46 хромосом, він отримує лише одну з двох копій кожної адресної комірки. Яку саме з них він отримає, можна вважати випадковістю. Те саме справедливо й для яйцеклітин. Результатом є те, що кожен вироблений сперматозоїд і кожна вироблена яйцеклітина є унікальними з погляду змісту їхніх комірок , хоча їхня система адресації ідентична в усіх представників одного виду (за незначними винятками, що не повинні відвертати нашу увагу). Коли сперматозоїд запліднює яйцеклітину, повний комплект із 46 хромосом, безумовно, відновлюється, і всі вони потім дублюються в усіх клітинах у процесі розвитку ембріона.