Через рік або два у суглобі, що зростає, може виникнути ще одна проблема: у дітей, які страждають на вірусну інфекцію, може скупчуватись рідина в суглобі. Вони починають кульгати і падати; ці «подразливі стегна» заспокоюються без лікування через кілька тижнів. У віці п’яти-шести років імовірна ще одна проблема – порушення кровообігу спричиняє пом’якшення й деформацію голівки стегна. Цей стан називається остеохондритом, і він трапляється у хлопчиків у чотири рази частіше, ніж у дівчаток. Часто доводиться вдаватись до хірургічного втручання, щоб відновити форму стегнової кістки.
Коли діти переростають небезпечний вік для остеохондриту і стають підлітками, у них може проявитись четверта проблема зі стегном: між голівкою стегнової кістки і самою кісткою є пластинки росту, завдяки яким стегно подовжується. Іноді вони від’єднуються і зміщуються – це називають «зміщення епіфізу стегнової кістки». Якщо не лікувати його хірургічними методами, імовірно, підліток все життя кульгатиме.
Один із моїх учителів анатомії казав, що найкращий аргумент на користь еволюції на противагу креаціонізму – наші недоліки, адже людський організм можна було б спроектувати значно краще. Причиною багатьох проблем із тазостегновим суглобом є погане кровопостачання. Існує багато частин тіла, у які надходить більше крові, ніж потрібно, – можна фактично без наслідків перекрити артерію живота, руки, скальпу або коліна. Але тазостегновий суглоб значно вразливіший – як і око, мозок і серце, його кровопостачання легко порушується. Обмежене кровопостачання мозку спричиняє інсульт, очей – втрату зору, серця – інфаркт. Зупинка кровотоку в стегні теж може мати катастрофічні, і навіть фатальні, наслідки.
Якщо людина віком понад сімдесят п’ять років сильно впаде на стегно, імовірність перелому становить один до десяти. [113] J. A. Grisso et al., ‘Risk Factors for falls as a cause of hip fracture in women’, The New England Journal of Medicine (9 May 1991), I, 326 – 31.
Тріщина в стегні часто перекриває кровопостачання в голівці суглоба, і кістка в ній відмирає. Такі переломи не піддаються лікуванню; єдиний вихід – видалити суглоб і замінити його на штучний. Немічним літнім людям, які й раніше падали через свою слабкість, часто буває важко відновитись після такої складної операції. Приблизно 40 % з них після падіння опиняється в будинку для людей похилого віку, а 20 % не може ходити. [114] Цифри наведено з книги Atul Gawande, Being Mortal: Medicine and What Matters in the End (London: Profile, 2014).
П’ять-вісім відсотків помирає протягом трьох місяців. [115] P. Haentjens et al., ‘Metaanalysis: Excess Mortality After Hip Fracture Among Older Women and Men’, Annals of Internal Medicine 152 (2010), 380 – 90.
Стегно може символізувати життя всередині людини. Тибетські буддисти роблять духовий інструмент зі стегнової кістки, який нагадує їм про смерть, а в Книзі Буття стегновий суглоб зображено як одне з основних джерел людського життя. Яків, онук Авраама, обманом позбавляє свого брата Ісава спадку. Вони близнюки, і це не перша їхня бійка: раніше в Книзі Буття повідомлялось, що Яків народився, тримаючи брата за п’яту (його ім’я пов’язане зі словом акев , що на івриті означає «п’ята»). [116] Під час прочитання історії про Якова я користувався матеріалами статті Geoffrey H. Hartman, ‘The Struggle for the Text’, from Geoffrey H. Hartman and Sanford Budick (eds), Midrash and Literature (London: Yale University Press, 1986), pp. 3 – 18.
На початку розповіді Яків готує Ісаву у подарунок сотні тварин. Перш ніж він встигає їх подарувати, на нього нападає ангельська постать і збиває його з ніг. Зогар, містичний, кабалістичний коментар до перших книг Біблії, описує нападника як представника темного боку людства, а його битву з Яковом – як алегорію боротьби за моральне життя. Вони борються до світанку, при цьому Яків намагається отримати благословення від цієї постаті. Коли ангел розуміє, що він не може перемогти Якова у чесному бою, він завершує бій, змістивши стегно Якова. Кульгавість супроводжуватиме Якова до кінця життя і нагадуватиме про те, як він боровся з ангелом і майже переміг його. Наприкінці розділу Ізраїль (нове ім’я Якова) проголошує, що він «бачив обличчя Бога», і наводиться пояснення, що відтоді євреям не можна вживати в їжу «жили» на стегні тварин, «бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна».
Равини і дослідники івриту не дійшли спільної думки щодо значення цієї розповіді. Згідно з однією точкою зору, у стародавній семітській культурі Авраама і Якова стегно і тазостегновий суглоб вважались джерелом сексуальної і творчої енергії. Слово, яке використано в тексті, – ярех може позначати внутрішній бік стегна, який переходить у мошонку в чоловіків і вульву в жінок, – дослідник івриту розповів мені, що точнішим варіантом перекладу міг би бути «пах». Це саме слово використано в Книзі Йона для позначення внутрішньої порожнини човна, а в розділі 24 Книги Буття Авраам просить слугу присягнутись, поклавши руку на внутрішню впадину стегна – це згадка про стародавній звичай присягатись на яєчках (англійське слово testify – «свідчити» – походить від латинської назви яєчок). З цієї точки зору торкнувшись паху Якова, ангел наділив його силою і владою праотця нації.
Читать дальше