Софі Оксанен - Бебі Джейн

СПОЧАТКУ ПІКІ CКАЗАЛА, що все гаразд, і що вона дістане декілька клієнтів для сексу по телефону та заробить для нас достатньо грошей для прожиття. Сотня за лише п’ятнадцять хвилин. І вона обирала тільки тих клієнтів, які їй подобалися або яких вона могла стерпіти. Тепер вона сама могла вирішувати. І вона знала, як саме треба діяти: куди подати рекламу та що саме казати по телефону. Вона знала всі хитрощі: якщо клієнт бажає побавитися з фалоімітатором – слід увімкнути електричну зубну щітку; якщо клієнт хоче почути, як хлюпає волога кицька – достатньо покласти палець до рота та потерти ясна, що, на моє власне здивування, створює тривожно ідентичні звуки.

І наш найперший клієнт одразу спитав про трусики.

Таким чином ми розпочали наш перший сімейний бізнес. Попит був настільки великим, що Пікі перестала займатися сексом по телефону, а натомість зосередилася на утриманні телефонного трафіку Сюзанни Лоретки. На нас відразу звалилося стільки роботи! Ми ж бо жодним чином не були готові до такої активної діяльності Сюзанни. Перш ніж я встигла лише дати нашій компанії ім’я Сюзанна, ми вже мали в листі очікування понад десять замовлень. Ми повинні були обдумати нашу продукцію та цінову політику, встановити нові телефонні лінії, купити робочий телефон, взнати про поштові витрати та канали розповсюдження інформації.

Ми були першопрохідцями в нашій індустрії. Зараз вже будь-хто може отримати подібну продукцію на кожній другій веб-сторінці; щоразу виникають усе нові методі рекламування. Однак ми були першими та потрапили в саме серце чоловічого населення, яке тільки і чекало на наші послуги та вершкові краплини голосу Пікі. Наші телефонні лінії були перевантажені, щойно ми подали перше рекламне повідомлення про Сюзанну Лоретку. Воно було у вигляді телетексту. Привіт, красунчику. 25-річна студентка коледжу чекає у своїх трусиках, щоб чимскоріш надіслати їх тобі .

Перше рекламне повідомлення про Сюзанну пробуло на екрані лише декілька хвилин, але, на додаток до випадкових та несерйозних дзвінків, ми отримали декілька справжніх замовлень. Те саме сталося після другого та третього повідомлення. Щогодини ми змінювали повідомлення та надсилали його в якості телетексту. Агов, чоловіче, бажаєш купити ношені трусики? Я 25-річна гаряча студентка коледжу.

Ми розмістили наші повідомлення на усіх можливих форумах та сайтах знайомств. Ми надсилали їх в усі можливі місця, які тільки погоджувалися розмістити подібні оголошення, або якщо це нам нічого не коштувало або було достатньо дешево. Телетекст виявився найбільш прибутковим, оскільки такі повідомлення також потрапляли до газет та інтернету. Крім того, це було цілком новим явищем. На жаль, із часом наші повідомлення почали перевіряти та видаляти, тому поступово стало зовсім неможливо їх розміщувати. Хоча водночас нікого не турбували повідомлення від чоловіків, які шукають юних дівчаток.

Звичайно, були й дзвінки від людей, які свято вірили, що фотографії були безкоштовними. Що справді існувала гарна краля на ім’я Сюзанна, якій просто захотілося розіслати свої оголені світлини по усій Фінляндії. Однак більшість все ж розуміла, що наші послуги мають суто комерційні мотиви.

Також були ті, хто ніколи й не чув про подібні послуги:

– Це жарт? Хто захоче чиюсь ношену білизну? Хочеш, я пришлю тобі мої старі шкарпетки?

– Огидно!

– Бридко!

– Ти божевільна? Дівчино, ти хоч розумієш, що тобі необхідна допомога спеціалістів?

– Це раптом не те, що так популярно серед японців?

Але, коли ми знайшли правильні рекламні канали, дурні питання зникли.

Після того, як перші чоловіки нарешті зацікавилися трусиками, з’явився попит на інші елементи нижньої білизни: ми отримали запити на колготки та бюстгальтери.

Якимсь чином Пікі передбачила, що будуть запити на тампони, але я однаково здивувалася, коли чоловіки почали питати і про них.

Коли нам зателефонував наш перший клієнт-транссексуал, я взяла його на себе, оскільки Пікі зовсім не розумілась у жіночому одязі.

Трусики (залежно від уподобань клієнта) – 100 марок.

Бюстгальтер (залежно від уподобань клієнта) – 50—100 марок.

Колготки (якщо якість неважлива) – 100 марок.

Тампони (залежно від уподобань клієнта) – 50 марок.

Вартість пересилки була включена до вартості продукту, залежно від способу пере- силки.

Ми підрахували, що ми могли б отримувати п’ятдесят відсотків прибутку. Спочатку з нашого прибутку вираховувалися телефонні збори, а також решта витрат, таких, як марки, пакувальні матеріали, поліетиленові пакетики, а також сама сировина, тобто трусики та інше. Решта прибутку розділялася порівну.