Потихеньку з'являється внутрішній спокій… Потім починають тихо посміхатися серце, очі, і пробуджується любов до свого втомленого тіла і душі. А тіло хоче плавати, а тіло хоче помірних фізичних навантажень і прогулянок на природі… А душа хоче легкості! Легкості, радості і спокою. Душа втомилася згадувати, аналізувати, давати оцінки. Щасливе життя – це мікс із моїх і чужих помилок, це мікс із злетів і падінь, із правильно, і не дуже, виставленої дистанції, із вчасно відкритого і вчасно закритого серця на любов до когось. Життя не буває ідеальним. Ідеальними бувають зустрічі, миті, поцілунки, обійми, мрії. Маленькі, і не зовсім, звершення. Твоє невелике досягнення здається ніколи недосяжним для когось. Ти можеш встати, одна із тисяч, у тій ситуації і ще, при цьому, зумієш подивитися правді в очі. Розправити плечі і знову повірити. Ти можеш зробити перший крок до примирення, навіть якщо тобі не підуть назустріч.
А літо кличе смачною кавою, квітучим жасмином на веранді Holy Burger на Шота Руставелі, що в Києві. Літо наповнює вечерею з друзями на веранді будинку, що в Пірново, і біле напівсолодке. Ранкова велопрогулянка до р. Десна дає відчуття польоту між небом і землею. Кущі троянд не встигають міняти кольору, так їх багато, відцвітає ясмин, пташки поспішають привітати сонце, і тільки рибалка насолоджується тим, що він наодинці з річкою, а я завжди наодинці з собою, справжньою, з тією, яку знають тільки небеса. Іноді мені здається, що найкраще мене розуміють величаві дуби і столітні сосни, адже їм не треба ніколи нічого доводити. Їхня любов до мене безумовна.
Таня Весна
* * *
Був у неї один дар, – вона уміла обняти на відстані, вона могла примусити його відчути її біля себе. Він навіть міг чітко розуміти, як вона обіймала його за плечі і на яке саме вухо і що прошепотіла! Вона уміла… Мабуть, за це він її полюбив, тому що більше ніколи не відчував себе без неї. І вона завжди так солодко засинала відтоді, як в її житті з’явився він. Ні, вони ще навіть не бачилися наодинці, але вони вже давно були у серці одне в одного. Вони завжди були разом. А до цього їй снилися серпантини доріг, якісь нові, досі не бачені міста і дороги. Вона постійно кудись їхала, дорога вела її безповоротно вперед! У його обійми. Він обіймав її золотою душею. Обіймав усю, і відчувала вона себе в той час затишно і добре. Так, неначе він у цей момент був біля неї. А у кохання немає відстані. А у кохання немає часу. Воно грає всіма барвами, виспівує, дзвенить, танцює так, що аж відлунням по всій Галактиці, до самого Бога! А з неба його видно, як яскраву зірку, одну на двох, яка танцює свій танець, як уперше! Легко, і по-справжньому! І Ангели танцюють із ними! Звичайно, у них своя робота. У кожного Ангела своя, для кожного!
Таня Весна.
* * *
Присвячується Каті Орел
Дайте мені руку і ходіть зі мною! Ми з Вами заходимо в надзвичайно красивий парк із екзотичними деревами і квітами. Мереживна тінь дерев захищає від сонечка, ми одягнуті в довгі красиві легкі плаття. Давайте знімемо взуття і пройдемося босоніж по ніжних газонах. Нехай кожна травинка наповнює нас силою і енергією, а матінка земля забере втому. На наші оголені руки і обличчя долітають краплинки води з газонополивалок. І в кожного в руках – красива скляночка із прохолодною, джерельною, чистою і свіжою.
…Ми ступаємо в медитацію, тихо, плавно, гармонійно красиві жінки об'єднуються зі шматочком раю на землі і відчуваємо, що ми – частинка Всесвіту. Що нам тут добре, спокійно і тихо, відчуваємо, ніби доповнюємо собою неземну красу природи. Так тихо, спокійно і добре давно не було, йдемо мовчки, і є тільки мить. Немає минулого і майбутнього, є тільки прогулянка чудовим парком і Божа Воля на все. Невдовзі стежка повертає, і ми бачимо повноводну красиву річку, ніби юну дівчину, яка виспівує на камінцях свою мелодію. І ця мелодія для нас.
Чудова альтанка запрошує до себе. На м'яких зручних диванах, де тіло повністю розслабляється, ми їмо смачні фрукти і продовжуємо милуватися казковим краєвидом. Тільки через кожних пару хвилин хочеться змінювати кут зору, щоб встигнути напитися краси земного буття. Там – водоспад, там – чудовий берег річки, там – неймовірні чудернацькі дерева і кущі, а за альтанкою – квіти. Уся ця краса – для нас! На обличчях – посмішки, безмежна легкість і вдячність – на душі. Головне, що ми разом, як приємно бути у Вашому товаристві! Бути чистою, спокійною, світлою, радісною. І бачити Вас такою також. Головне, що в кожного – рай в душі, а з довірою на Волю Божу він прийде швидше. Ось така чудова віртуальна прогулянка зі щасливого майбутнього!
Читать дальше