Максим Кидрук - На Зеландію!

Я не відкривав «Word» п’ять чи шість днів, але згодом таки повернувся до рукопису. Примусив себе повернутися. Думайте що хочете, проте я відчував, що повинен закінчити «На Зеландію!».

Річ у тім, що ми з Притулою не «воювали» проти Ґреґа. Так само ніхто не збирається виступати проти Ірини із Запоріжжя. Дівчина вирішила вийти заміж за іноземця і поїхати з України? Нехай. Це її право. Я можу не поважати людину, але повинен поважати її право вибору .

Насправді акція «На Зеландію!» була здійснена не для того, щоб напоумити жінок, які мріють звалити за кордон або ж настрахати імпотентів-іноземців, котрі не можуть підшукати собі пару в рідній країні. Певною мірою ми хотіли втерти носа «The ROCK FM», і це у нас вийшло. Та найголовніше – ми з Притулою прагнули привернути увагу молоді. Тих, хто закінчує школу чи вчиться зараз в університеті. Тих, хто народився в Україні і хоче свідомо провести в цій країні все своє життя.

Конкурс «Виграй дружину з України» можна було поховати ще на самому початку. Без зусиль Притули, Пошивайло, Кідрука чи «Фемен». Достатньо було однїєї-єдиної, твердої й ультимативної, заяви від МЗС. Але її не було. Саме тому я дописав цю книгу. Сподіваюсь, вона потрапить до рук молодого козака чи козачки, чия голова поки що забита нелегкими думами про контрольні, екзамени, колоквіуми та курсові, але який/яка вже зовсім скоро (за якихось двадцять років) очолить Міністерство закордонних справ. Я вірю, що ти, козаку чи козачко, вподобаєш мою історію і в майбутньому ніколи не допустиш паскудства, подібного до того, що організувало «The ROCK FM».

Ви можете сприймати цю книгу як сучасну версію історії про Дон Кіхота. Це, знову ж таки, ваше право. Я ж бачу її інакше, бачу її настановою для тих, хто не ковтатиме образ і в майбутньому даватиме в зуби будь-кому, хто тільки посміє зневажити чи зачепити Україну.

3 березня – 14 липня 2012

Київ

Звіт про успішне виконання операції на «Підйомі»

Селище Балат. Сахара

Біля оази Аль-Харґа. Сахара

Руїни Апамеї. Сирія

Храм Ваала в Пальмірі

Сирійська пустеля

Бедуїнський автомобіль. Оаза Дахла, Сахара

Будівля в Окленді. Нова Зеландія

Команда акушерів (на задньому плані – руїни ритуальних башт Пальміри)

Ґреґу!

Ми чекаємо!

Спробуй виграти дружину знову ( англ. ).

Початок Великого піщаного моря

Скай-Тауер. Окленд, Нова Зеландія

Дяка Лесі Москаленко, редактору журналу «MANDRY» (www.mandry.ua), та компанії «Pocketbook» (www.pocketbook.net, www.bookland.ua), українському виробнику електронних пристроїв для читання, за сприяння в організації подорожі до Близького Сходу.

Висловлюю подяку невгамовній мексиканській трійці – Армандо Пінеді, Алексу Пінеді та Лу Церрітос, із якими провів кілька чудових днів на межі 2010–2011 рр., а ще Наталі Пошивайло-Таулер, Миколі Кравченку, Євгену Ігнатовському (і співробітникам посольства України в Сирії), Мохсену з оази Дахла, ну і всім іншим, хто свідомо чи випадково доклав руку до створення пригод, що описані у цій книзі.