– Можливо, – каже він. – Добре, що в тебе є я, який може тебе нести.
– Схоже на сцену з «Офіцера й джентльмена», – я стримую сміх.
Фредді така ідея подобається.
– Тільки я кращий за Річарда Гіра.
– Тобі пасувала б уніформа, – підказую.
– Вони продаються в місті, у цьому магазині для збоченців, – уточнює коханий, – можу купити, якщо тобі до смаку.
– Агов! – гукає Еллі. – Тут у вас жіночка з переламаними кістками. Може, ви цю розмову на пізніше відкладете?
– Може, вона й не заламана, – я намагаюся думати позитивно.
– Боже, сподіваюся, що ні, – стогне сестра. – Не можу ж я прийти на роботу на милицях. – Хоча навіть на милицях Еллі буде найефектнішою жінкою в офісі.
Щось є в цій картині, коли людину на руках вносять до відділення невідкладної допомоги, усі відступають, дають нам дорогу, і ось ми в кабінеті лікаря значно швидше, ніж сподівалися.
– Добре, що ти був удома, – кажу я Фредді, присідаючи на край ліжка. Лікарка не думає, що в Еллі перелом, але про всяк випадок її всадили у візок та покотили на рентген. – Нас, певно, не пропустили б так швидко, якби вона сама пришкутильгала.
– Шарм Фредді Гантера працює безвідмовно, – він сміється, а я закочую очі.
– Хочеш, я потім тебе на гору занесу? – запитує коханий.
– Тільки якщо купиш уніформу, – відповідаю.
Він дивиться на халат, що висить на дверях.
– Можу поцупити лікарський халат. Піде?
Тихенько сміюся.
– А знаєш? Гадаю, що піде, – шепочу, коли лікарка повертає Еллі до кімнати.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
«Мешканці Іст-Енду» ( англ . «EastEnders») – мильна опера, яку транслює канал «Бі-Бі-Сі» аж із 1985 року. ( Тут і далі прим. пер .)
«Книга Страшного суду» («Domesday Book») – збірка матеріалів першого в середньовічній Європі загального поземельного перепису, який провели в Англії у 1085–1086 роках за наказом Вільгельма Завойовника. Містечко, де живуть наші герої, справді старовинне, а будинок занесено до реєстру історичних будівель Англії.
Керрі Андервуд і Міранда Ламберт, королеви кантрі, які завжди підтримують одна одну.
Усім відомий «Голий кухар», британська телезірка та кулінарний геній.
«Історія іграшок», ковбой Вуді та космічний рейнджер Базз Рятівник, друзяки нерозлийвода (не одразу, але назавжди).
Марка гітари, справді дуже хороша.
Кучерявий астрофізик із «Квін».
Кажуть, що цей співак останнім часом закликає до вічних цінностей, заохочує підтримувати одне одного й узагалі захоплюється лейбористами.
Цитата з «In Memoriam A. H. H» (1850), елегійної поеми Альфреда Теннісона, написаної на спомин про його університетського друга, який у двадцять два роки помер від раптової хвороби. Хрестоматійні цитати про скорботу, які вчать у школі. Лідія теж учила.
Цитата з фільму ще краща, бо там героїня повідомляє герою, що вона пташка, а той каже: «Якщо ти пташка, то і я пташка». Ми ж пам’ятаємо, що саме так перекладається прізвище нашої Лідії?
Один – актор, друга – персонажка. Таке от у Лідії сприйняття героїв фільму.
Супермаркет, що належить до однієї з найвідоміших в Англії мереж.