Мануела Ґретковська - Метафiзичне Кабаре

* Секта знерухомців, яку також називають сектою іммобіліатів, виникла наприкінці сімнадцятого століття на околицях Речі Посполитої. Спершу іммобіліатів називали православними євреями, оскільки сповідувана ними доктрина перебувала під сильним впливом православ’я та юдаїзму. Розкол секти, який виник через теологічні суперечності, трапився, найімовірніше, у 1687 році, і відтоді можна говорити про три відгалуження знерухомців. Найбільш екстатичне відгалуження, яке пізніше стало зразком для хасидів, проголошувало, що прихід Месії уже відбувся. Належить відправити весільну учту (аби була вона гідною прийняття Господня, на неї призначали увесь маєток) і очікувати індивідуальної теофанії. Після тижневого бенкету, під час якого споживали найкращі страви, молилися й пили горілку, свято завершувалося урочистим спаленням залишків харчів. Після прибирання столів віруючі сідали на призьбах хат і чекали преображення, подібного до того, що відбулося на Горі Табор. Пошуки їжі чи бодай перерва в очікуванні, спричинена даремними рухами, вважалася відступництвом від віри в те, що Христос уже прийшов і чинить преображення. Підраховано, що подібним чином померли з голоду на призьбах власних хат близько тисячі двохсот знерухомців.

Інше відгалуження цієї секти, ближче до юдаїзму, визнавало, що Месія іще не прийшов, але, звісно, невдовзі прийде. Іммобіліати цієї гілки були сповнені сумом через припущення, що Месія може прийти запізно. Їхня діяльність обмежувалася допомогою іммобіліатам-екстатикам у продажі майна та влаштуванні бенкетів. Пізніше вони спостерігали за очікуванням екстатиків, повільна голодна смерть яких зміцнювала переконаність у тому, що Месія таки затримується.

Третє відгалуження, яке найбільшою мірою заслуговує на ймення знерухомців, з огляду на багатство теологічної доктрини приваблювало найбільше послідовників. До нього належали іммобіліати, котрі перебували під сильним впливом православ’я та грецької філософії, запозиченої з творів Арістотеля, які переконували в підрядності руху. Творча першопричина — не рухома, хоча саме вона приводить рух у створені буття. Отож вдосконалення полягало б у повільному знерухомленні, пропорційному до осягнення місця в ієрархії буттів. Ославлене позбування усіх потреб провадить до святості, тобто знерухомлення. Іммобіліатів, котрі сиділи навпочіпки або лежали, обслуговували нижчі за рангом члени секти, обтяжені проблемами теології та клопотами щоденного життя, які вимагали безконечної кількості блюзнірських рухів. До іммобіліатів, окрім тисяч українців, білорусів, литовців і поляків, належали також кількасот євреїв. Із цієї групи виводяться пізніші франкісти — євреї, котрі під проводом Якуба Франка прийняли католицтво. Досвід, здобутий у секті іммобіліатів, схилив їх до відкинення православ’я, яке вони вважали надто фаталістичним. З франкістської родини походила Барбара Маєвська — мати Адама Міцкевича. Найбільше послідовників іммобіліати мали в середовищі українських селян. Історичні дослідження доводять, що їх неслушно звинувачували в маразмі та ліні, які нібито виникали із вродженої у слов’ян нехоті до зусиль. Змушені відробляти панщину, брудні, постійно втуплені поглядом в одну точку, українські селяни, які полюбляли сидіти на призьбах своїх хат, просто належали до таємної, переслідуваної православ’ям секти знерухомців.

Секта припинила своє існування, коли один із теологів-іммобіліатів, котрий прислуговував оглухлим* знерухомілим дідуганам, вибрався до Кремінця з місією відшукати в бібліотеці Сапіг видану в п’ятнадцятому столітті Арістотелеву Метафізику , де мусив міститися незнаний іммобіліатам додаток до книги Ґамма. Нишпорячи вкритими пилом полицями, молодий теолог натрапив на Imitatio Томи Кемпійського і знайшов у цій книзі речення, яке завдало смертельного удару доктрині знерухомців: «Не стаючи дурнем во Христі, не порухаюсь, а знерухомілого зло вхопить».

__________

*Глухі кельнери, беззубі кельнерки — у Парижі серпень. Усі здорові тілом і духом виїхали. Але не можна замкнути через відпустки кількамільйонного міста, навідуваного юрмами туристів. Отож їх обслуговують щербаті повії та витягнуті невідомо з яких провінцій довоєнні maitres de sale. [1] Офіціанти ( франц. ).

У Метафізичному Кабаре, покинутому на час канікул португальськими прибиральницями, забракло чистих келишків. До півночі шампанське розливають у наставлені долоні, тримаючи в пальцях задля елегантності й охолодження шматочки льоду. Коли на світанку забракне грошей на справжнє шампанське, за столиками почнеться виготовлення оздоровчого шампана шляхом вкидання до пляшок із білим вином таблеток шипучого аспірину.