Бодо Шефер - Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років

2. Мій колишній керівник — дуже заможний і обладнав для інвалідів один із відділів своєї фірми. Я часто дивувався його характеру. Завдяки грошам у нього є багато можливостей надавати допомогу тим, хто її потребує.

3. Гроші проявляють мій характер і дають більше можливостей. З грошима я можу робити більше доброго або більше поганого. Це залежить від мене, а в себе я вірю. Тому в моїх руках грошам добре. У мене є уже двоє хрещених дітей у Венесуелі.

4. Я захоплююся сером Джоном Темплтоном. Він мільярдер, та, проте, скромний. Він підтримує 18 благодійних фондів, якими керує і які фінансує. Він відмовився від керівництва своїми фірмами, щоб піклуватися лише про ці фонди.

Оберіть собі приклад для наслідування й трансформуйте стару засаду віри:

Стара віра: __________________

Нова віра: ___________________

Докази й досвід:_______________

Змініть засади віри, щоб досягнути своїх фінансових цілей.

• Подумайте про те, що життя — віддзеркалення ваших засад віри.

• Довідайтеся, які засади віри є «відповідальними».

• Відділіть докази від думок і замініть свою думку іншою, кориснішою для вашої мети.

• Перетворіть цю нову думку на засаду віри, підкріпивши її доказами.

• Якщо ви змінюєте свої засади віри, то робите інші вчинки, створюєте нові звички й у такий спосіб змінюєте своє життя.

• Одразу ж зміцнюйте нову засаду віри імпульсами, спрямованими до вашої нервової системи. Іншими словами, робіть перший крок уже тепер.

• Тепер ви створили правильні передумови для досягнення фінансового успіху.

Для того, щоб досягнути своїх фінансових цілей, ви потребуєте трьох засад віри:

1. Це повинно змінитися.

2. Я мушу це змінити.

3. Я можу це змінити.

Завжди, коли людина ефективно змінює ситуацію, вона відчуває: «я мушу це зробити». Вона знає, що лише сама відповідальна за себе. І вона вірить в себе достатньо для того, щоб почати необхідні зміни.

Наполеон Гілл написав, мабуть, найвідомішу книгу про успіх, яка називається «Думай і багатій». Його мачуха казала йому наступне:

«Хатина, яку ми називаємо будинком, — ганьба для нас і камінь спотикання для наших дітей. Усі ми фізично здорові, і немає жодної причини миритися з бідністю, оскільки ми знаємо, що вона — не більше ніж результат ліні або байдужості.

Якщо ми залишимося тут і змиримося з умовами, у яких зараз живемо, то наші діти виростуть у тих самих умовах і так само із ними змиряться. Я не люблю бідність! Я ніколи не сприймала бідність як свою долю, не стану цього робити й тепер!

Зараз я ще не знаю, як виглядатиме наш перший крок на шляху від бідності до незалежності, та вірю, що нам вдасться звільнитися, — однаково, як довго це триватиме і які жертви нам доведеться принести. Я маю намір дати нашим дітям переваги хорошої освіти. Навіть більше: я хочу, щоб вони сповнилися честолюбства, аби перемогти бідність. Бідність — це хвороба, яка стає хронічною, і її важко перебороти, якщо одного разу вже змирився з нею. Народитися бідним — не соромно, але соромно сприймати цю спадщину як щось, що не підлягає зміні. Ми живемо в одній із найбагатших і найрозвиненіших країн світу. Тут дають шанси кожному, хто прагне їх розпізнати й використовувати. А що стосується нашої сім’ї, якщо нам і не дали ніякого шансу, тоді ми створимо його самі, розпочавши нове життя!

Бідність — неначе параліч, що підкрадається. Поступово вона руйнує потребу в свободі, краде бажання радіти найкращим моментам життя, шкодить особистій ініціативі. Крім того, вона зумовлює примирення людини з безліччю страхів, серед яких — страх хвороби, критики, фізичного болю.

Наші діти занадто молоді, щоб розпізнавати небезпеки, які виникають, коли бідність сприймають як долю, та я подбаю про те, щоб вони довідалися про ці небезпеки. І подбаю також про те, щоб вони розвивали свідомість добробуту! Щоб вони очікували достатку й були готовими сплатити його ціну!»

Поміркуйте: чи повинна змінитися ваша ситуація? Якщо так, то саме ви мусите її змінити, а ви можете зробити це.

Повинні ви щось чинити чи ні, залежить від ваших засад віри. І тут ви здатні змінити власне «програмне забезпечення».

Щоб зробити щось необхідністю, нам потрібен важіль впливу, тобто підйомна сила. Ця сила виникає, коли відчуваєте біль через те, що не зробили чогось, що принесло би вам велику радість у випадку виконання цієї дії.