Те, чого вони бояться, – це сонячне світло, а те, чого понад усе жадають – це ваша кров.
Вони вп’ються у ваші судини своїми гострими іклами і вип’ють її, якщо ви не сховаєтесь.
У Луганську під час евакуації вони нападали на натовп, але мені пощастило – мене не зачепили. Їх дуже важко вбити, але вдень вони ховаються, вдень – більш-менш безпечно. Вдень більш-менш безпечно, але від заходу до світанку на дорогах, у містах, ба навіть у зовсім малих містечках і селах розпочинається криваве гульбище – мерці нападають на живих, аби пити їхню кров, і якщо вас вкусять, ви самі станете живим мерцем.
І так гине наша цивілізація.
Геть несподівано, неочікувано – не від ядерної зими чи продовольчої кризи, а від невідомої епідемії, що, як тепер кажуть, крилась у наших генах від самого початку літ.
З особистого блогу
лауреата Пуліцерівської премії 2013 року
письменниці Тетяни Осташ
8. /Врятуйте наші душі…/
(з форуму на сайті державної організації «Комітет національного порятунку»)
Alisa
(help!\\)
…
Реєстрація: 01.02.2016
Повідомлень: 8
Люди, відгукніться – ті, кому вдалося залишити Полтаву. Як ви виходили з міста?
Нас 52 чоловіки в будівлі торгово-розважального центру «Київ» по вулиці Зеньківській (ми забарикадувались на п’ятому поверсі). Ми з великими труднощами здержуємось – кожну ніч ці істоти нападають на будівлю – б’ють вікна і намагаються пролізти. У будівлі ще є їжа, але, боюсь, ми не протримаємось довго, адже їх усе більше і більше – кожну ніч їх приходить усе більше.
Армія уже давно покинула місто – тут геть нікого не видно по окрузі.
Люди – з нас половина не місцевих, ми не знаємо область, не дуже добре знаємо навіть Полтавський район з найближчими околицями, тому, якщо хтось вибирався з міста нещодавно – скажіть, якою дорогою нам рухатись, де безпечніше?
Можливо, хтось ще залишився в місті – давайте об’єднаємось і будемо вибиратися разом.
Ми забирались на дах і оглядали околиці – ніяких ознак перебування людей ми не помітили, і так уже шість днів поспіль. Вчора ми ризикнули вибратись на дах після спадання сутінок в надії побачити якісь вогні, але марно.
Місто абсолютно мертве і темне – освітлення ніде не працює, а ще ми бачили, як декілька цих істот кружляють над будинками.
Люди – відгукніться, хто-небудь, відгукніться, ми не знаємо, скільки ми ще протримаємось…
п. с:
Інколи ми бачимо, як вдень над містом пролітають військові гелікоптери та літаки, але вони на нас не реагують.
fly999
(…)
…
Реєстрація: 11.01.2016
Повідомлень: 64
Люди – хто з Житомира або області?
Може, хтось був там недавно?
Яка ситуація в Житомирі, там ще є люди чи евакуйовані, там ще є армія? Ходять чутки – у місті багато бандформувань…
Мене звати Андрій Лисовець, у мене десь там лишилась сім’я – дружина Аліна Лисовець та батьки Олег Михайлович Лисовець та Антоніна Федорівна Лисовець. Може, хтось їх бачив, знає про них?
Зараз ми у Львові – тут відносно спокійно… діє комендантська година, їжі й медикаментів вистачає, армія патрулює вулиці та обороняє нас від кровопивців – їх майже немає в місті.
Ці урядові дегенерати не дають геть ніякої інформації про сусідні регіони…
Pt. Ryan
(How do you kill what's already dead?)
…
Реєстрація: 10.12.2015
Повідомлень: 247
Увага всім – армія покидає Харків!
Завтра зранку армійські частини ідуть з міста – вони більше не в силах стримувати наплив цих тварюк… Втрати серед особового складу вражаючі.
Раджу всім цивільним, що знаходяться в Харкові, будь-якою ціною приєднатись до військових і евакуюватися з ними.
Навряд чи ви зможете пробитись до літаків – аеропорт оточено, там потрійний кордон з «Беркуту» і спецури, але потяги – це ваш шанс вижити.
Ешелони будуть відходити цілий день – думаю, евакуація затягнеться до спадання сутінок. Потяги будуть відправлятись по східних лініях на Суми та Полтаву.
Сумський напрямок найбезпечніший – у Сумах ситуація ще сяк-так під контролем, Полтава ж давно залишена – там повно тварюк і невідомо, чи полагоджені лінії через місто та область.
Але в будь-якому разі в Харкові залишатись не можна. Пробивайтесь до потягів, пробивайтесь силою, відбирайте у військових зброю і вступайте в бій, лише не залишайтесь у місті.
Читать дальше