Клайв Стейплз Льюис - Мерзенна сила

Британські фашисти — у Великій Британії на початку 1920-х рр. діяли досить чисельні «Британські фашисти» та «Імперська фашистська ліга», після розпаду яких у 1932 р. постав «Британський союз фашистів» на чолі з колишнім лейбористом О. Мослі.

IV. 1

…наслідувати Зіґфрідів меч — тобто перешкоджати коханцям; алюзія на оперу Ріхарда Ваґнера «Сутінки богів» (Gotterdammerung, 1874), останню частину тетралогії «Перстень Нібелунгів». Коли Брунґільда звинувачує Зіґфріда в тому, що він силою вимагав у неї «пристрасті й любові», Зіґфрід заперечує: мовляв, сватаючи її для свого єдинокровного брата Ґунтера, він поклав між нею і собою свого меча (II, 4). Схожі мотиви простежуються і в іншій середньовічній легенді — про Трістана та Ізольду: коли Трістан має підстави побоюватися, що чоловік Ізольди, король Марк, може застати їх з Ізольдою удвох, то кладе між собою і коханою свого меча (див. Ґотфрід Страсбурзький, «Трістан», XXVIII).

Генрик Ібсен (1828—1906) — видатний норвезький поет і драматург, засновник європейської «нової драми». Пані Дімбл має на думці Аліну Сольнес, одну з героїнь п’єси «Будівельник Сольнес» (Bygmester Solness, 1892). В Аліни було двоє синів-близнюків, що померли маленькими невдовзі після того, як пожежа дощенту знищила їхній будинок. Пригадуючи це, Аліна каже своїй подрузі Гільді, що не надто побивається через смерть дітей, адже «за них можна тільки потішитися, бо ж тепер вони щасливі — дуже щасливі»; насправді «в саме серце вражають дрібні втрати». Йдеться про «дев’ять чудових ляльок», які згоріли під час пожежі: «Ми з тими ляльками й далі жили разом. (…) Я носила їх під серцем, немов маленьких ненароджених дітей».

IV.3

Вони кусатимуть собі язики від болю, але не покаються. — див. Од. 16, 10—11.

Кір II Великий (бл. 590–530 до Р.Х.) — цар Персії з династії Ахеменідів; у 539 р. до Р.Х. завоював Вавилон і невдовзі по тому дозволив ізраїльтянам повернутися з вавилонського полону до Палестини. Ізраїльтяни відтак були про Кіра вельми високої думки; зокрема, Ісая називає його «помазаником Господнім» (45,1).

Якщо вже ви поклали руку на плуг, то все, вороття назад немає. — див. Лк. 9, 62.

Хіба ви не знаєте, що ми судитимемо ангелів? — див. 1 Кор. 6, 3.

IV.4

Перефразовуючи Рейлі… — Люїс говорить тут не про відомого англійського авантюриста і поета сера Волтера Рейлі (1552 або 1554–1618), а про Волтера Александра Рейлі (1861—1922), професора англійської літератури з Оксфордського університету Листування Рейлі було опубліковано в 1926 р.; у листі до поета і літературного критика Едмунда Ґосса від 25 січня 1912 р. він пише: «Я справді вважаю некролог інструментом, грати на якому доволі важко».

IV.7

Яків І (1566—1625) — король Шотландії (з 1567, як Яків VI) та Англії й Ірландії (з 1603).

Saeva sonare verbera, turn stridor ferri tractaeque catenae — «Свист батогів і залізних кайданів волочених брязкіт» (лат.) — Вергілій, «Енеїда», VI, 557–558; йдеться про шум, який чути на брамі, що веде до пекла.

Генрієта Марія (1609—1669) — молодша донька французького короля Генріха IV і Марії Медичі; у 1625 р. вийшла заміж за англійського короля Карла І.

V.1

…належав до тамтешнього маріонеткового уряду, на взірець квіслінгівського — Відкун Квіслінґ (1887—1945) з лютого 1942 р. до кінця Другої світової війни очолював маріонетковий уряд Норвегії, що співпрацював із нацистською Німеччиною. Панна Гардкасл говорить тут про французький колабораціоністський уряд маршала Філіпа Петена, засновника так званого режиму Віші.

Спрощена англійська — спрощений варіант англійської, що мав використовуватися як мова міжнародного спілкування; розроблений у 1920-х роках англійським лінгвістом і філософом Ч. К. Оґденом і «викладачем-вільнодумом із Кембриджа» А. А. Річардсом.

…герцог Віндзорський зрікся престолу — 11 грудня 1936 р. Едвард VIII (1894—1972), король Великої Британії з 20 січня 1936 р., зрікся престолу через те, що його плани одружитися з розлученою американкою В. Сімпсон викликали рішучий опір з боку уряду; після зречення отримав титул герцога Віндзорського.

Легітимізм — політична теорія, згідно з якою монарші династії мають історичне право на встановлення основних принципів державного устрою.

V.2

Була п'ятниця… — це твердження не збігається з тим, що вперше Марк приїхав до Белбері в суботу (розділ П.2). Якщо рахувати від суботи, то того дня мала бути середа; у листі, який Марк пише пізніше того ж дня, він ставить дату — 21 жовтня. Відтак уся історія мала б розпочатися у п’ятницю, 16 жовтня. Див. також примітку до розділу VII.1.