Юрій Смолич - ЩЕ ОДНА ПРЕКРАСНА КАТАСТРОФА

— Нен-Сагор і дійшов саме такого висновку, — зауважив Коломієць. — З цього й почалося все.

— Вірно! Я й кажу, що цим не докоряю старикові. Але він не зробив ще другого остаточного висновку. Що таке часткове запровадження його системи біологічного переродження в умовах цілої капіталістичної системи, яке він здійснив у своєму Нурі, - антисоціальне! Ви не погоджуєтеся хіба, що таке “переродження” і, я б сказав, до того ж “уніфікація” людей надто в умовах мирного, нормального добробуту ставлять увесь цей людський колектив поза соціальним життям нашого сьогодні, знижують його класове чуття, загрожують навіть перевести його зовсім у інший клас, атрофують стимул до боротьби? Природжені геліопольці не можуть бути кадрами для боротьби за новий світ, за новий соціальний — соціалістичний — устрій, який і є основою і передумовою до широкого здійснення наукових досягнень геніального лікаря! Геліопольці не пішли б боротися з британським імперіалізмом. Ви не згодні з цим?

Коломієць знизав плечима.

— Я згодний. Але тепер по приїзді губернатора можна бути певним, що геліопольці підуть боротися проти британського імперіалізму.

— Ви маєте рацію.

Думбадзе нахилився до чемодана й затяг останнього ремінця.

— Отже, найприкріше це, безперечно, те, що ми пакуємо цей чемодан.

- І вивчаємо бедекер, — долучив Коломієць. — Власне кажучи, я собі добре уявляю, що мали б ми робити зараз. Але я не зовсім ясно уявляю те, що насправді нам доведеться робити.

— Певна річ, — охоче підтримав Думбадзе, з гнівом штовхнувши запакованого чемодана ногою. — Ми б мали зараз покинути цей чемодан і податися навздогін за Ліліан, Ямою та Альбертом Сю…

— В Пешавар…

— Бомбей, Калькутту…

— Словом, у глиб країни, я знаю — ви тримаєте в руках бедекер і можете перерахувати всі пункти нашого уявного подорожування. Закрийте бедекер: ми не поїдемо туди.

Коломієць слухняно закрив довідника й зітхнув.

— Ми б мали зараз організувати місцеве населення й захопити губернатора…

— Тим часом треба було б налагодити зв’язок з повстанським комітетом у Пешаварі.

— Не забудьте й про гірські племена афридійців. Це вже є певний кадр для розгортання партизанських загонів.

— Найтяжче було б установити щільний контакт із пролетарськими організаціями центральної частини краю. Цей Пенджаб так далеко закинутий і зовсім майже ізольований від пролетарських районів Індії. Власні пролетарські кадри з Пешавара надто невеликі. Ми б мали…

Думбадзе зірвався з місця й з силою загатив кулаком об стіл.

— Чорт забирай! Проклятий кон’юктив. Ви дивіться — ми не маємо права чинити так, як того вимагає наше класове чуття!

Він замовк і, трохи заспокоївшися, закінчив:

— Ви звернули увагу, як на протязі цілого роману ми з вами руки і ноги, якщо можна так висловитися, зв’язували розвиткові сюжету? Скільки разів повинні ми були активно виступити й тим вплинути на хід подій! Але ми не могли цього зробити, бо ми… радянські громадяни й кожне наше слово, кожний наш вчинок був би розцінений, як “пропаганда”, як “рука Москви”! Чорт забирай! Трудне становище радянського персонажа в колоніальних романах!

Він знову замовк і потягнувся до пальта з капелюхом:

— Беріть чемодан і, щоб не ускладняти міжнародного становища, щоб не викликати нової зливи брудних наклепів на Радянський Союз, давайте рушати геть.

1930

“Боже, борони короля…” (один з британських гімнів).

Дзеркалка— фотоапарат з дзеркальним відеошукачем.

Парвеню— зневажлива назва людини, що вийшла з “низів” і прагне наслідувати аристократичні манери; вискочка.

Кегль— металевий стовпчик, на якому відлито літеру; від його товщини залежить розмір друкарського шрифта.

Інтелідженс сервіс— загальна назва англійської розвідки і контррозвідки.

Стило— загальна назва пишучих предметів — ручка, олівець тощо.

Пенджаб— місто в Північній Індії. У серпні 1947 року Індія була розділена на дві країни: Індію і Пакистан. Колишні північні міста і провінції Індії, що згадуються у творі (Пешавар, Мардан, Пенджаб та ін.), з 1947 року належать Пакистанові.

“Рідна хато, солодка рідна хато”— популярна, урочиста англійська пісня, що часто співається замість державного гімну.