Ярослав Мельник - Далекий простір

Здесь есть возможность читать онлайн «Ярослав Мельник - Далекий простір» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Array Литагент «Клуб семейного досуга», Жанр: Социально-психологическая фантастика, Боевая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Далекий простір: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Далекий простір»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя… У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці «вищі люди», що правлять світом? Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від «галюцинацій». Однак боротьба за істину лише починається…

Далекий простір — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Далекий простір», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Габр: Що ви хочете?

Голос: Ти відвідував нещодавно Міністерство контролю?

Габр: Так.

Голос: І тобі запропонували накласти пломби на півроку?

Габр: Ну так.

Голос: Не роби цього.

Габр: Хто ви? Звідки ви дізналися?

Голос: Давай зустрінемося.

Габр: Де? Коли?

Голос: Зараз. Їдь до трьохсотої вулиці, спускайся ескалатором до першого майданчика, потім іди в напрямку акустичного маяка. Я сам до тебе підійду. Тільки включи індикатор Обра, щоб я тебе впізнав.

Габр хотів іще щось запитати, але незнайомець вимкнув мікрофон.

Незнайомець

Місто спало, і Габр міг майже бігти, не побоюючись зіткнень. Його зупиняли тільки сильні пучки дельта-випромінювання на перехрестях. Та ще телеметричні вежі відволікали своїм настирливим інфрадзижчанням. Аеростанція була теж абсолютно порожня, і акустичні сигнали вільних гвинтопланів доносилися з усіх боків. Габр рушив на поклик одного з них і незабаром сидів у зручній кабінці, набираючи трьохсоту вулицю. Гвинтоплан злегка гойднувся, і Габр приготувався чекати. Через півгодини він буде на трьохсотій вулиці, але відчуття, що він переміщується, у нього не було: рухався тільки час. Натомість сам Габр, оточений близьким простором, залишався в тій самій точці. І аеростанція трьохсотої вулиці не була іншою аеростанцією, що знаходилася десь «далеко-далеко». Поняття «далеко-далеко» могло бути тільки фікцією розуму, не більше. Габр вийшов там же, де й увійшов, тільки можливості його близького простору тепер змінилися. В ньому звучали інші акустичні індикатори, і в нього могли вступити інші, ніж раніше, об’єкти та люди.

Вийшовши з аеростанції, Габр прислухався: індикатор ескалатора кликав праворуч. Він звернув направо, обійшов якийсь неживий об’єкт і ступив на рухому доріжку. Вона швидко понесла його вниз повз п’ятий, четвертий, третій та другий майданчики трьохсотої вулиці. Поки він спускався все нижче і нижче, минаючи верхні рівні, сигналізатор під рукою чітко звідомляв його долоні інформацію. Нарешті Габр отримав сигнал, що вони біля мети, і зійшов із ескалатора на звук, що долинав од вхідних дверей. Вхід був праворуч, а вихід – зліва. Габр штовхнув перед собою двері й опинився на вулиці.

Акустичний маяк, що зазвичай височів у кінці кожного рівня, посилав сигнали звідкись із-за спини. Габр розвернувся і пішов на сигнал. Його власний індикатор Обра працював на шостій, найпотужнішій хвилі.

– Я вас упізнав, – почув він голос, щойно завернув за ріг залізобетонного блоку вуличного самоврядування. – Ідіть сюди.

І чиясь рука потягнула його вбік, до бар’єра естакади.

– Тут нам ніхто не заважатиме.

Габр прислухався: у його близькому просторі знаходився якийсь літній чоловік. Від нього пахло недоглянутістю і характерним для квадрату 4-Б дезінфікуючим присмаком.

– Ви живете в 4-Б? – запитав Габр.

– Так, чорт забирай, – сказав чоловік. – Я живу в цій смердючій дірі. Від мене тхне, як від дохлятини.

– Ні, – заперечив Габр.

– Ну, годі про це. У мене обмаль часу. Мої друзі з Міністерства контролю звідомили мене, що до них нарешті надійшла людина з психозом далекого простору. Це ви.

– Так. А хто ви?

– Слухай, – перейшов він знову на «ти». – Мені сказали, що ти ще молодий. А мені вісімдесят. Я дохлий і лисий. Я живу в трущобах.

– Хіба вас не утримує Головне Управління Соціального Захисту? – перебив його Габр.

– Послухай, ти був коли-небудь у квадраті 4-Б?

– Лише раз. Нам розповідали, як ви живете.

– Розповідали! – злісно засміявся незнайомець. – А що ти бачив? Га?

– Що таке «бачив»? – не зрозумів Габр.

– Бачив, чорт забирай!

Чоловік замовк.

– Ви всі барани, – мовив він нарешті. – Стадо баранів. Я це завжди говорив.

– Я вас не розумію.

– Чорт візьми! – вилаявся чоловік. – Слухай мене уважно: я був такий же ідіот, як і ти, півстоліття тому. У мене теж був психоз далекого простору.

– У вас теж?! – вигукнув Габр.

– Так, чорт візьми. Я, як і ти, пішов до цих негідників у Міністерство контролю, бо злякався, тому що не було кому пояснити.

– І що?

– Чорт візьми, вони мені вдягли на очі ці сковорідки.

– Пломби?

– Так, чорт забирай. І потім півроку глушили мені мозок біцефрасолом.

– Але ви ж звільнилися від галюцинацій?

– Так, хлопче, так. Але, думаєш, я зміг жити, як усі? Хто раз із цим зіткнувся, тому назад шляху нема, зрозумів? Він не зможе повернутися до себе.

– Який жах, – сказав Габр.

– Ти ні хріна не зрозумів. Слухай мене уважно, хлопче. Тільки не звихнися від почутого…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Далекий простір»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Далекий простір» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Владимир Мельник
Денис Щелкунов - Далекий шанс
Денис Щелкунов
Анатолий Злобин - Самый далекий берег
Анатолий Злобин
Евгения Мельник - ЕВГЕНИЯ МЕЛЬНИК
Евгения Мельник
Андрей Дышев - Далекий звон монет
Андрей Дышев
Ника Ракитина - Мой далекий берег [СИ]
Ника Ракитина
Ярослав Мельник - Маша, або Постфашизм
Ярослав Мельник
Галина Долматовская - В далекий край…
Галина Долматовская
Ярослав Гавриленко - Простое желание
Ярослав Гавриленко
Отзывы о книге «Далекий простір»

Обсуждение, отзывы о книге «Далекий простір» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x