Курт Воннегут - Галапагос

2. Він висміював Вілларда Флемінга — висловлював серйозні сумніви, чи той справді написав дві симфонії, чи знав бодай щось про вітряки, навіть чи вмів ходити на лижах, — хоч і розумів, якого болю їй цим завдає.

3. Він весь час скаржився, нібито його дратують оті ледь чутні сигнали, що їх видавав «Мандаракс», коли вона натискала різні кнопки; а сам же знав, якою розрадою було для неї вдосконалювати розум, вивчати напам’ять славнозвісні висловлювання і опановувати нові мови.

4. Він скорше повісився б, аніж хоч один раз промовив: «Я тебе кохаю».

— І це лише чотири найбільші вади, — сказала Мері.

Ось чому стільки затаєного обурення вчувалось у її словах, коли вона згадувала капітанові про слину морських ігуан.

Не думаю, що цей розлад був трагедією, адже про дітей на утриманні не йшлося, та й жодне з них не вважало за вкрай нестерпне жити окремо. Обох регулярно навідувала Акіко, а згодом, після того, як у Камікадзе виросла борода, в Акіко з’явилися власні пухнасті діти, яких вона приводила з собою.

В очах жінок канка-боно Мері не здобула якогось особливого статусу, незважаючи на те, що саме завдяки їй вони спромоглися мати дітей. Вони, як потім і їхні діти, боялися Мері не менш, аніж капітана, гадаючи, що вона здатна і на велике добро, і на велике зло.

І ось минуло двадцять років. Хісако з Селіною вкоротили собі віку, втопившись ще вісім років тому. Акіко стала вже двадцяти дев’ятирічною матроною, матір’ю сімох народжених від Камікадзе пухнастих дітей — двох хлопчиків і п’ятьох дівчаток. Без допомоги «Мандаракса» вона вільно володіла трьома мовами: англійською, японською та канка-боно. Її діти, проте, розмовляли тільки мовою канка-боно, знаючи лише двоє англійських слів — «дідусь» та «бабуся». Так вона наказувала їм називати капітана та Мері Хепберн. І сама їх так називала.

Одного ранку, коли» Мандаракс» показував пів на восьму 9 травня 2016 року, Акіко розбудила Мері й сказала, що треба негайно помиритися з капітаном, бо той дуже хворий — мабуть, і дня не протягне. Напередодні ввечері Акіко завітала до нього, а потім відіслала дітей додому й доглядала його цілу ніч, хоч уже мало чим могла йому допомогти.

Отож Мері й пішла до капітана, хоч була вже далеко не першої молодості: вісімдесят років — і жодного зуба в роті. Її хребет нагадував формою знак запитання внаслідок як указував «Мандаракс», руїнницької дії старечого остеопорозу. Справді, кістки в її матері та бабусі перед смертю стали гнучкі, як очерет, саме від остеопорозу. Це був іще один невідомий нині спадковий дефект.

Що ж до капітанової недуги, то» Мандаракс» зробив таке обгрунтоване припущення: він страждає від хвороби Альцгеймера. Старий дурень не міг уже сам про себе подбати, та й навряд чи розумів, де він є. Він помер би з голоду, коли б Акіко не приносила йому щодня їжу й не переконувалась, що він проковтнув бодай частину її. Йому вже виповнилось вісімдесят шість.

Сказав» Мандаракс»:

Отже, Мері, зігнута в три погибелі, просунулась під капітанів пір’яний навіс, який колись належав і їй. Вона не була тут двадцять років. За цей час навіс, звичайно, багато разів поновлювався, як, певна річ, і мангрові жердини та кілки, що на них він тримався, не кажучи вже про пір’яне ложе. Та загальна будова житла не змінилася; не змінився й отвір у живій мангровій стіні з видом на океан і ту мілину, на яку колись давно сів «Скрегіт віконниць».

До речі, причиною, з якої це судно кінець кінцем знялося з мілини, було накопичення дощової та морської води на його кормі. Морська вода просочилася під ведучий вал одного з його потужних гребних гвинтів. І якось уночі судно зісковзнуло з мілини. Ніхто не став свідком цього завершального етапу «Круїзу віку до витоків природи»; його три кілометри привели судно на океанське дно.

Ота мілина мала справді лиховісну історію! Я дивувався, чому капітанові так кортить щодня дивитися на неї. Саме звідси, з оцього напівзатопленого пагорба, пішли вбрід «Хісако Хірогуті та сліпа «Селіна Макінтош, щоб разом знайти голубий тунель до потойбічного життя. «Селіна мала тоді сорок вісім років і могла ще народити дитину. «Хісако було п’ятдесят шість, цю здатність вона давненько вже втратила.