Вільям Лігостов - Катастрофа в раю

Обійшов навколо капсули, наполовину засипаної землею та піском. Вся вона подзьобана, антени пообламувані. Задер голову, стояв, замислившись. І тут в обшивку капсули, дзенькнувши, ударився якийсь предмет. Ударився й відскочив, упав до ніг. Підняв. Це була стріла, наконечником якої правив загострений кінчик антени, однієї з тих антен, що носили на головах роботи.

Оглянувся. Метрів за сорок од мене стовбичив здоровань, зодягнений в шкуру. Він прилаштовував стрілу до тятиви лука. Я не мав бажання випробовувати спритність стрільця й швиденько заліз у капсулу. Через ілюмінатор бачив, як незнайомець рушив до руїн, за якими курився димок. Незабаром димок зник. Згодом помітив удалині вервечку кібертонців. Вони прямували з покритих піском руїн столиці до лісу.

Більше нічого, на жаль, мені не вдалося ні взнати, ні побачити. Того ж дня неподалік од капсули сів трансгалактичний корабель “Муха-цокотуха”.

Можете уявити подив космонавтів. Довжелезна борода сягала мені до колін. Трусики зотліли, поки лежав у камері. Тільки підвівся, вони розсипались на порох. На стегнах теліпалась ослабла резинка.

Ви вже знаєте з преси, що сіла “Муха-цокотуха” на Кібертонію, аби запастись якою-небудь матерією для продукування енергії. Моя капсула, як запевнив екіпаж “Мухи-цокотухи”, ніяких сигналів у космос не подавала. Я цілком правильно відрегулював радіомаяк, забув тільки про невеличку дрібницю: не ввімкнув його.

Слізно благав рятівників провести розкопки, адже шар піску був не такий вже й товстий. Космонавти категорично відмовились, посилаючись на свій ущільнений графік. Я не здавався, я вхопив капітана “Мухи-цокотухи” за барки:

— Ви накажете їм зробити це, капітане! Розкопки дадуть науці екстраважливий матеріал! Десь тут, під кучугурою, лежить унікальна кінокамера з унікальними кадрами!

— Ноксен фоксен аберації плюс мінус дисипації, звідси коагулянти траєкторії нід, ентр воуз! — заявив капітан.

перепитав я.

— Так, ви не помилились, — незворушно підтвердив капітан.

Сліпому, як бачите, ясно: “Муха-цокотуха” таки мусила стартувати за п’ять хвилин. Інакше їй довелося б стирчати на Кібертонії сімнадцять космічних місяців, чекаючи сприятливої планіди.

По дорозі додому кілька разів починав розказувати членам екіпажу свою історію, та мене кожного разу перебивали глузливим сміхом. Не верзи, мовляв, дурниць, все це приснилось тобі в морозильній камері. Я категорично заперечував. Кому може приверзтись такий неймовірно довгий і подекуди навіть логічно послідовний сон? Кому?

Що ж розказати вам іще?

Поки пропадав у космічних мандрах, на Землі змінилось не одне покоління. Повернувшись із космосу, не застав у Києві ні тещі, ні дружини, ані друзів, що позичали мені гроші на космічну путівку. Отож неабияк переконався в геніальності дідуся Ейнштейна.

Я одружений вдруге, маю дітей. Теперішня дружина набагато більше задоволена мною, ніж колишня. Не знаю, в чім тут справа. Чи штучне серце виявилось чулішим, чи далася взнаки активізація центру СІ гіпоталамуса. Хтозна…

Проте непокоїть мене… Раїса… Як склалась її доля? Як тепер живуть кібертонці?

За сучасних засобів пересування не так вже й важко було б спорядити спеціальну експедицію на Кібертонію. Я писав заяви і в Міжнародний космічний центр, і в Спілку космонавтів, і… Яким тільки інстанціям не оббив пороги! Як горохом об стіну… Кібертонія, бачите, не являє ніякого наукового інтересу.

Я пропонував розрізати мені груди й переконатись, що маю штучне серце. З того часу мене ніхто не сприймає всерйоз. Звичайно, кого тепер здивуєш штучним серцем!

Я тицяв під ніс невірам наконечник стріли, резинку від трусів — єдині докази, що зміг прихопити з собою. Знову ж таки на мене дивилися з співчуттям. Тільки з співчуттям. Воно й не дивно — наконечник дуже вже скидається на кінчик звичайнісінької кімнатної телеантени, а резинка як резинка, на ній райського тавра нема.

Незважаючи на відразу до слова, мусив написати цю записку.

І почалось…

Доповідну записку переклали на глобальну мову — щоб усі члени міжнародної експертної комісії могли ознайомитись. Я зарив носом на першій же фразі того машинного перекладу… “Ето ай тутечки карамболь бульдог соні-парасоні бхайбхай Крещатік енд харакірі монин поліцайцейтунг до відзеня парле ву жі бао…”