Катерина Боброва - Риль. Любов дракона

Риль важко зітхнула і з пригніченим виглядом втупилася у вікно. Звідти долинали вибухи сміху, чиїсь крики, що претендували на пісню, бренькіт гітари, звуки відкорковування пляшок ігристого вина. Сьомий курс з шумом відзначав закінчення Академії і складання останнього іспиту. Завтра вони роз'їдуться по практикам і настане довгоочікувана тиша. Але це буде тільки завтра. А Риль саме сьогодні потрібно потрапити в північне крило чоловічого гуртожитку. Просто диво, що Жераху вдалося дістати самозапам’ятовуючі папери з лекціями для завтрашнього заліку. Упустити такий шанс категорично не можна. Аж надто в’їдливий пан Рачестер, коли приймає залік зі свого предмета. І треба ж було стати «щасливицею» і вперше в своєму житті річний залік складати цьому педанту. Краще ризикнути зараз і дістатися до чоловічого гуртожитку, щоб потім вислуховувати голосіння матінки і моралі старшого брата-відмінника.

А дістатися буде нелегко. А все через древню традицію, хай їй грець. Збожевлґолілим від щастя випускникам нетерпілося поділитися своїм щастям з оточуючими і продемонструвати на практиці, що не дарма сім років за партами штани протирали. Діставалося всім, навіть викладачам, які в цей день норовили покинути стіни Академії раніше. Чергові вихователі теж не виявляли особливого бажання заспокоїти майже колишніх підопічних і втручалися лише в крайніх випадках, коли пустощі виходили за дозволені громадською думкою межі. А ось бідним молодшокурсникам діставалося по повній програмі. Їх відловлювали всюди, і найменше, на що ті могли розраховувати, – це кульове заклинання, наповнене якоюсь фарбою. Гірше було, якщо в фарбу генії хімії додавали особливо стійкий компонент, і тоді до приїзду викладачів бідоласі доводилося ходити, радуючи оточуючих диким забарвленням волосся і обличчя. А викладачі поверталися в Академію тільки після вихідних. Були забави й гірші, а жарти зліші.

Ось тому Риль зараз і тупцювала біля дверей, не наважуючись покинути безпечну кімнату.

«Може, на спині цифру „один“ намалювати?» – роздратовано подумала дівчина. Перший курс випускники намагалися особливо не чіпати. Причина була в найсуворішій забороні дрібноті, як їх тут називали, задіювати будь-які магічні потоки, окрім істинного зору. Перший курс тільки починав вивчення методів контролю власних сил і весь рік вивчав їх у теорії. Практика очікувалася на другому курсі.

Років двадцять тому в Академії було вісім веж, тепер красувалося сім. Тоді група випускників виловила першокурсника близько восьмої вежі і вирішила трохи побавитися. Чи то жарт здався юнакові не дуже потішним, чи то в нього виявився вибуховий характер, але він вирішив порушити заборону і застосував старе сімейне заклинання, вивчене ним заради забави ще в дитячі роки. Природно, юне дарування не впоралося з потоками сили, і на одну вежу в Академії стало менше. Групі жартівників довелося терміново перескладати вже на практиці іспит з магічного захисту. Недоука встиг прикрити черговий маг, і, на щастя, ніхто не постраждав, окрім вежі, звичайно ж. Її, треба сказати, відновлювати не стали. Вона і зараз стоїть як почорнілий напівзруйнований зуб, немов у науку ласунчикам. Відтоді першокурсників особливо не зачіпали, та ті й самі намагалися не висовуватися.

Ось тільки Риль сьогодні відсидітися ніяк не може. У будь-який інший час вона б зустрілася з Жерахом в умовленому місці, але зараз це занадто ризиковано. Заскочена в парку парочка – прекрасний привід для витончених жартів. Доведеться йти в чоловічу частину гуртожитку. Виносити з кімнати заборонені папери Жерах відмовився.

Ідею намалювати одиницю на спині дівчина відкинула. Одяг шкода, та й фосфоресцентної фарби у неї немає, а все інше в пітьмі буде даремним. Краще надягнути темно-сірий плащ. Згадала, як довго вона засмучувалась через цей предмет гардероба непоказного вигляду, хто ж знав, що він стане в пригоді. Трохи не по погоді – на вулиці душно, як перед грозою. Зате підниз можна надягнути тоненьку туніку з коротким рукавом. На ноги старі і зручні сандалі. Вони не підведуть, якщо доведеться рятуватися втечею.

Залишилася дрібничка – вирішити, як безпечніше дістатися до чоловічого гуртожитка. Мабуть, найпевніший варіант – рвонути повз чорні руїни. У тому районі поки тихо. Найнебезпечніше місце – відкритий з усіх боків міст через ставок, але пробиратися крізь зарості колючої аггі, якими заріс берег ставка, бажання немає.