Владимир Аренев - Правила гри. Частина перша

Здесь есть возможность читать онлайн «Владимир Аренев - Правила гри. Частина перша» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2004, Издательство: Джерела М, Жанр: Фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Правила гри. Частина перша: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Правила гри. Частина перша»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Що наше життя? За однією з версій — це тільки гра. І правила встановлюємо не ми.
Герой нового роману Володимира Арєнєва провадить небезпечне розслідування дивних подій у замкнутій вежі-музеї, мріючи заробити цим купу грошей та вічну славу Шерлока Холмса.
Класичний сюжет класичного детективу, скажете ви. І помилитеся, бо раптом побачите перед собою епічний роман-фентезі, а потім — трилер. І відірватися від цієї гримучої суміші жанрів — марні сподівання. Палацові інтриги, тіні давніх богів, занепад династії Пресвітлих, війна та кров…
Хочете дізнатися, хто диктує правила цієї гри? Читайте! А ми гарантуємо, що результат перевершить усі ваші сподівання!

Правила гри. Частина перша — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Правила гри. Частина перша», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Їх влаштували на ночівлю в шатрі. Тисячний зміг заснути не відразу, але лежав тихо, пригадуючи події багаторічної давності. Джулаха ж зовсім не було чути, наче він одразу вирушив у світ сновидінь. Гарний хлопець, витривалий, терплячий, хоч і химерний. Та зрештою, всі ми не без того…

Поснідавши, вони вирушили далі гірською стежиною в супроводі кількох ятру. Ха-Кинг обіцяв Обхадові, що їм приноситимуть на Коронованого їжу та повідомлятимуть новини. Сказав, і сам навідається до них. І добре. Можливо, я даремно вбачаю у кожному ятру своїх старих знайомих. А коли і так — то й що?..

Коронованого видно було навіть звідси. Високий бескид трохи нагадував загорнуту в плащ людину з короною, він упирався в самісіньке небо, притискаючи верхівкою до яскраво-блакитного полотнища кілька хмарок-роззяв. Під’їхавши ближче, подорожні розгледіли вузеньку стежину, що звивалася аж до верхівки.

— Коні пройдуть? — запитав тисячний у ватажка горців, такого ж худого, як і Ха-Кинг.

— Так, — кивнув ятру. — І травиця там гарна, соковита.

Біля підніжжя горці попрощалися з Обхадом та жерцем, вирушивши на південний бік Анг-Силіба, а мандрівники почали підйом. Ближче до вечора, вони вже стояли на зеленій чуприні Коронованого. За порадою Ха-Кинга, Обхад із Джулахом вирішили звести невеличкий курінь: було тепло, але нагорі гуляв вітер, і навіть зубці корони не захищали від нього, а від можливого дощу — поготів.

Коней стриножили. Обхад узявся за курінь, а жрець зібрав хмизу для нічного вогнища та приготував вечерю.

Коли все найнеобхідніше було зроблено, в ущелині панували сутінки. Почали співати цикади, зашурхали в траві всюдисущі миші; тихенько форкали коні, яким вперше за кілька останніх днів випала нагода як слід відпочити. Сонно тріскотів хмиз у ватрі, й життя знову дало послаблення, втягнуло пазурі й заховало ікла. Обхад не хотів загадувати, чи надовго: за останні роки він навчився цінувати такі хвилини — без них життя, навіть ризиковане, не було б повним.

— Кажуть, — зауважив він, дивлячись у ніч, — кажуть, Коронований стоїть тут не випадково. Ти чув цю байку?

Джулах підвів голову й сонно подивився на тисячного:

— Га? Що? Пробачте, я прослухав.

— Ти знаєш легенду про Коронованого? — повторив Обхад.

— Н-ні. Напевне, це якась місцева.

— Навряд, — ліниво протяг тисячний. — Я її чув у Гардгені… і потім ще кілька разів. Легенда стверджує, що Коронований це демон, якого Боги Ашедгуну перетворили на бескида. Він колись програв наймолодшому з них, Гравцю, у кості, й аби розплатитися, мусив оберігати вхід до країни — цю ущелину.

— А вежі навіщо? — запитав Джулах. — Їх, як розповідають, теж будували Боги.

— Коронований начебто віддає вежам свою силу… — тисячний замислився. — Не знаю, цього в легенді не було.

Жрець мовчав. Обхад вирішив, що той задрімав: після довгої дороги і роботи — не дивно. Нехай.

Тисячний підвівся й підійшов до зовнішніх зубців кам’яної корони, аби подивитися на вежі та ущелину. Але поглянувши вниз, він із тихим вигуком відсахнувся. Згорблена постать біля вогнища миттю підскочила:

— Що?

— Хуміни. Там, біля входу в ущелину. Здається, збираються розбити табір. Заходити, мабуть, будуть завтра.

Джулах наблизився до краю майданчика.

— Виходить, почалося, — констатував жрець.

— Почалося.

Він помовчав.

— Коли хочеш, йди відпочинь, я повартую в першу половину ночі. Все одно не засну.

Звичайно, Обхад брехав. Справжній воїн може заснути в будь-якій ситуації; коли ти в облозі або коли тримаєш облогу — все одно — час не вибирають. Він брехав. Просто хотів, аби помічник зараз пішов спати — тисячному треба було поміркувати на самоті.

Джулах слухняно попрямував до куреня, а Обхад так і залишився стояти, спостерігаючи за вогнями ворожого війська й не помічаючи, що нічний вітер розтріпує пасма сивого волосся.

Кінець першої книги з дилогії «Правила гри»
Примітки 1 Машикулі спеціальні майданчики обнесені зубчастим парапетом - фото 2

Примітки

1

Машикулі — спеціальні майданчики, обнесені зубчастим парапетом. Застосовувалися для захисту при облозі; з них можна було не тільки стріляти, але й лити розпечену смолу чи скидати на голови ворогів зазделегідь заготовлені камінні брили.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Правила гри. Частина перша»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Правила гри. Частина перша» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Правила гри. Частина перша»

Обсуждение, отзывы о книге «Правила гри. Частина перша» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x