Я кивнув йому. Цей Джеймс Дін [43] James Byron Dean (1931–1955) — актор, котрий завдяки головним ролям у трьох фільмах («Східніше Едема», «Безпідставний бунтар», «Велетень»), зіграним ним в останній рік свого життя, став рольовою моделлю бунтівника в американській культурі.
кивнув мені у відповідь зі словами:
— Агов-ку-ку, дяпчику.
Я зайшов досередини. Над дверима дзеленькнув дзвоник. Замість порохняви й делікатного духу трухлявого дерева, я почув запах помаранчів, яблук, кави та духмяного тютюну. Праворуч від мене містилася стійка коміксів з відірваними обкладинками [44] Маркетингова практика: видавці коміксів заохочують роздрібних торговців відривати й надсилати їм обкладинки (найціннішу деталь для колекціонерів) книжок своїх конкурентів, за 40–50 таких обкладинок крамар отримує від видавництва екземпляр нової книжки.
: «Арчі», «Бетмен», «Пластик-мен», «Історії з гробовища». Понад цією колекцією написане ручкою оголошення, від якого будь-який фанат інтернет-аукціону «І-Бей» зайшовся б у конвульсіях, сповіщало: КОМІКС: 5 центів; ТРИ ПОПЕРЕДНІ ВИПУСКИ: 10 центів; ДЕВ’ЯТЬ: ЧВЕРТЬ ДОЛАРА. БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО НЕ МАЄТЕ НАМІРУ КУПУВАТИ, НЕ ЧІПАЙТЕ РУКАМИ .
Ліворуч містилася газетна стійка. Без ніякої «Нью-Йорк Таймз» , зате тут було представлено «Потрленд Прес Гералд» та один ще непроданий номер «Бостон Глоб» . Заголовок «Глобу» трубив: «ДАЛЛЕС НАТЯКАЄ НА ПОСТУПКИ, ЯКЩО ЧЕРВОНИЙ КИТАЙ ВІДМОВИТЬСЯ ВІД ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ НА ФОРМОЗІ» [45] John Foster Dulles (1888–1959) — держсекретар в адміністрації 34-го президента (1953–1961) Двайта Айзенгавера (1890–1969). Формоза — історична назва острова Тайвань; у вересні 1958 між КНР та Тайванем розпочалися чергові бойові зіткнення, СРСР й США активно підтримували «свою» з ворогуючих китайських держав і світ боявся початку великої війни.
. Дата на обох газетах була та сама: вівторок, 9 вересня 1958 р.
5
Я взяв «Глоб», яка коштувала вісім центів, і вирушив у бік мармурового шинкваса з газованими водами, котрого в мій час не існувало. За ним стояв Френк Анічетті. Авжеж, це був він, той самий, аж до добре знайомих сивих пасом у нього над вухами. Тільки ця його версія — назвемо її Френк 1.0 — була не худенькою, а пухкенькою, і в біфокальних окулярах без оправи. Він також був вищим. Почуваючись чужинцем у власному тілі, я поковзом присів на один з високих стільців.
Він кивнув на газету:
— Цього достатньо чи мені треба ще націдити тобі якоїсь газировки?
— Будь-чого холодного, окрім «Моксі», — почув я власний голос.
На це Френк 1.0 усміхнувся:
— Облиш, синку. Скажімо, як ти щодо кореневого пива [46] «Root beer» — газований напій «Рутбір» на корінні або корі дерева сассафрас (родини лавроцвітих), яке росте на сході Північної Америки; «кореневе пиво» буває алкогольним і безалкогольним, є безліч його місцевих різновидів.
?
— Гарно звучить.
Авжеж, це вже втішало. Глотка в мене пересохла, а голова пашіла. Почувався я, немов у гарячці.
— П’ять чи десять?
— Перепрошую?
— За п’ять чи за десять центів пиво? — він промовив це на мейнський манер: «пийвоа» .
— О, за десять, я гадаю.
— Ну, а я гадаю, що ти гадаєш правильно. — Він відкрив холодильник для морозива й дістав звідти запотілий кухоль, розміром майже як глечик для лимонаду. Наповнив його з крана, і я почув запах кореневого пива, густий і дужий. Він змахнув піну з верху держаком дерев’яної ложки, а потім вже долив по вінця і поставив кухоль на шинквас. — Ось, маєш. За пиво й газету вісімнадцять центів. Плюс пенні для губернатора [47] Мається на увазі місцевий податок штату.
.
Я подав йому одну з вінтажних доларових банкнот Ела, і Френк 1.0 відрахував мені решту.
Я сьорбав крізь піну на вершечку і чудувався. Пиво було… цільним . Наскрізь смачним. Не знаю інших слів, якими можна було б це краще пояснити. Цей вже п’ятдесят років неіснуючий світ тхнув гірше, ніж я міг собі уявити, але смакував набагато-багато краще.
— Чудово, просто чудово, — сказав я.
— А то? Радий, що тобі сподобалося. Немісцевий, авжеж?
— Так.
— З іншого штату?
— Вісконсин, — мугикнув я. Не зовсім брехня, моя родина жила в Мілвокі [48] Milwaukee — засноване 1818 року найбільше місто (600 тис. мешканців) у штаті Вісконсин.
, мені виповнилося одинадцять, коли батько знайшов собі місце викладача мови й літератури в університеті Південного Мейну. Відтоді я переїжджав тільки в межах штату.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу