Олександр Бугай - Замах на Селену (Збірка)

— Я давно слідкую за твоїми успіхами в освоєнні ядерної енергії силою слова, — він говорить чистою рідною мовою навіть без акценту, що Сергія здивувало не менше, ніж раптова поява тарілки.

— Нас турбує ось що, — продовжує гість із космосу. — За деякий час ти передаси методику своїм землякам і вони її швидко освоять, як це було з іншими видами енергії у минулому.

— Ну й що? — гордовито запитує Сергій, — хіба це зле?

— Так, на сьогоднішній день це зле.

— Чому? — неабияк здивувався Сергій. — В порівнянні з досі існуючою технологією ядерних реакторів мій спосіб екологічно чистий і не потребує затрат.

— Людство морально ще недозріло до використання в такий спосіб ядерної енергії, — сказав осуджуюче суворий енлеотянин.

— Невже ти думаєш, що ми дикуни? — не на жарт обурився Сергій, перейшовши з космічним гостем на «ти».

— Так, ви ще дикуни, а серед них ти перший дикун.

Сергій спантеличено мовчить. Це вже занадто.

— Виходить, — схопився на ноги, відчувши, що вже й невагомість пропала, — подарована суспільству енергія, якої так не вистачає, принесе зло?

— Скільки часу ти тримав під плитою своїх нападників? — суворо запитав гість.

Сергієві стукнуло в голову. Ось куди гне енлеотянин! А той продовжує:

— Якщо кожен третій буде володіти в такий спосіб енергією ядра, через досить короткий час Земля стане пусткою.

— Не всі ж люди агресори, — Сергій охолов і вже оправдовується.

— Люди — це розумні і хитрі тварини. У них на першому місці боротьба за існування, яка набагато перевищує тваринні інстинкти самозбереження. Погодься, земляни ще не дозріли до такого простого способу одержання благополуччя, яке ти тільки вчора освоїв.

— Коли ж вони дозріють? — зажурно запитує Сергій.

— Була надія, що після Воскресіння Христового. Але цього не сталося.

— Двох тисяч років їм було недостатньо, щоб стати людьми? — з деякою насмішкою закидає Сергій. — А що буде зі мною?

— Ти випередив час, тому на Землю більше не повернешся, — сказав енлеотянин і натис на кнопку в пульті управління тарілкою.

Знизу замиготіли золотаві барви полів, голубе плесо ставу зробилося синім, а потім і воно розтануло в прозорому серпантині, що оперізує на космічній висоті Землю.

НЛО покидало планету, на якій люди ще не дозріли до Сергієвого відкриття.

— Є альтернатива! — прозвучав раптом десь із середини зали гучний колоритний бас. — Я пропоную вирішити цю проблему за рахунок знищення Місяця!

Напевно, опонент в такий спосіб мав привернути на себе увагу.

Лука пригадав, як перед ним промайнуло одухотворене обличчя молодого працівника дослідного інституту Віктора Лепехи.

Не був його друг і однокашник по вузу. З ним долали бастіони науки, потім залишилися в цьому інституті і тільки в останній рік попали в різні дослідницькі центри.

На конференції йшлося про зміну енергетичного балансу в космічному середовищі. Завідуючий відділом «Термодинаміка зір» Олег Білодід тільки що закінчив обгрунтування водневої концепції. Лишилося уточнити деякі деталі, як раптом було заявлено, що є альтернатива.

— Водневий варіант вимагає величезної кількості води. Для нас, землян, цей фактор не може не викликати деякого занепокоєння. Наявність у Всесвіті одинокої планети із живими істотами завдячується тільки відповідною кількістю на ній цієї цілющої рідини. І тому ми не можемо безоглядно сприймати проект, побудований тта її безпечному розтринькуванні. В противагу вашому проекту, шановний доповідачу, я маю свій альтернативний проект, який базується на використанні твердого палива.

Теоретичні розрахунки показали, що місячна порода є безвідходною сировиною для нашого генератора. Додам, — упевнено продовжував молодий науковець, — виробничий процес відбуватиметься, якщо буде затвердженим, за межами нашої планети. А це, з точки зору екології, має перевагу перед будь-яким іншим виробництвом. У зв’язку з цим, — вів далі опонент, — вважаю, що ми повинні, — тут Лепеха зробив паузу і, наголошуючи, повторив, — повинні беззастережно пожертвувати Місяцем, якщо нам дороге благополуччя земної цивілізації.

В залі було тихо, як у склепі. Дехто здивовано, дехто приголомшливо, а більшість — допитливо чекали подальших роз’яснень.

— Шановні колеги! — продовжував гучним басом Лепеха. — Зверніть увагу, яким чином мій альтернативний проект відшкодовує матеріальні і навіть моральні втрати, спричинені знищенням природного супутника Землі. — Після цих слів Лепеха приступив до математичних викладок…