Микола Руденко - Син Сонця — Фаетон

Здесь есть возможность читать онлайн «Микола Руденко - Син Сонця — Фаетон» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, ISBN: 2009, Издательство: Ярославів Вал, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Син Сонця — Фаетон: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Син Сонця — Фаетон»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

На мільйони світлових років у всі кінці Всесвіту немає нічого дивовижнішого за невеликі осередки матерії, яка внаслідок ще не осягнених людським розумом умов отримала можливість створити розумний світ. Розум, пізнаючи матерію, сприяє її нескінченним перетворенням і, пізнавши її закони, стає в ній провідною силою. Як же ми маємо ставитися до такого вражаючого явища в житті Всесвіту, як діяльний розум людини? Яку велику відповідальність за долю матеріального світу зобов'язані відчувати!
Ці та інші важливі питання людського буття розглядає автор на сторінках науково-фантастичного роману, в основі якого — доля загиблої планети Сонячної системи, що містилася між орбітами Марса та Юпітера.

Син Сонця — Фаетон — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Син Сонця — Фаетон», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Лише тепер Ечука зрозумів, як йому завадило те, що він не мав помічника. Коли б йому допомагав Акачі, недобрі нахили молодого мисливця були б помічені значно раніше. Тоді б не дійшло до вбивства, і з батькового улюбленця можна було б виховати чудового ватажка перших землян. Тепер, як це не боляче, Алочі доведеться скарати на смерть. І в цьому винен передусім він, Ечука. Та, може, винна його старість, яка висмоктала енергію. Колись її вистачало на все…

Уперше за своє довге життя батькові доводилось приймати таке жорстоке рішення. Але жорстокість диктувалась необхідністю, — злочин мусить бути покараний.

Довго вони обговорювали, як повинна відбутися страта. Ечука-батько сказав:

— Незрілому розумові потрібна якась обрядова традиція. Обряди й перекази передаються тисячами обертів…

Ечука давно помітив, що в його вихованців з'явилось обожнення крові. Очевидно, вони вже зрозуміли, що саме ця червона рідина ховає в собі таємницю життя. Мисливцям, які звикли убивати тварин, зрозуміти це неважко. Через те кожна краплина власної крові породжувала в них майже містичний трепет. Ні, це був не страх, це було щось схоже на релігійний екстаз. Батько вирішив, що нова обрядова традиція мусить бути пов'язана із власною кров'ю. Доки мозок визріє для розуміння добра і зла, від лиха повинен захищати жорстокий обряд.

Хоч це було справжнісіньке дикунство, Ечука нічого кращого придумати не міг. Щоб не проливалася кров — потрібна клятва на крові!.. Для цього він не пошкодує власної шкіри…

Прилетівши на острів, Ечука своєю старечою рукою метнув бумеранг просто в груди Алочі. Микола вперше бачив, як батько кидав цю зброю. Може, то сила гніву так наснажила його м'язи? Алочі відразу ж упав, стікаючи кров'ю… Потім батько гострим кінцем бумеранга скривавив собі груди. Так зробили усі мисливці, вони завдавали собі справжніх ран, які, заростаючи, перетворювались на добре помітні рубці. Слідом за батьком мисливці повторювали клятву:

— Клянусь червоними рубцями на грудях, що рука моя ніколи не підійметься на брата. Якщо я порушу цю клятву, хай брати не залишать у моєму тілі жодної краплини крові…

І колись інший Ечука, інший Акачі так само кривавитимуть собі груди, повторюючи майже ту саму клятву — клятву Біловолосого Бога…

25. Катастрофа

Якось після чергового повернення з Фаетона до колонії завітав Рагуші. Космонавта не можна було впізнати. На цей раз він навіть не захопив з собою вина. Рагуші був знервований до краю.

— На Фаетоні діється щось жахливе, — заговорив він, стомлено впавши в крісло. — Ішов я по вулиці. Раптом на мене впало якесь потьмарення. Я одразу ж перестав розуміти, що зі мною діється. Ніби я заснув… Коли отямився, гадав, що це сталося тільки зі мною. Виявляється, всі чисто протягом п'яти хвилин блукали мов сновиди. Кажуть, ніби сам Безсмертний пережив те ж саме… Тепер він страшенно лютує. Скарав уже кількох радників і жерців…

— А ти не перебільшуєш? — відгукнувся батько, не приховуючи подиву.

— У столиці схоплено троє біловолосих. І чомусь… — Рагуші тривожно глянув на Миколу. — Серед них чомусь виявилась Лоча. Як вона потрапила туди?..

— Лоча?! — скрикнув Микола.

— Так, мій друже… В неї забрали таємний шахо. Там була кнопка, призначення якої ніхто не розумів. У Палаці Безсмертного така колотнеча…

— Де Лоча?!..

— Безсмертний наказав тримати її в палаці. Сам її допитував. Але вона мовчить…

«Лоча, Лоча! — стукалось до Миколиних скронь. — Отже, вона пішла в столицю, щоб доповісти Чаміно про дію його станції!»

Микола пригадав: повстання має розпочатися через півгодини після того, як станція виправдає сподівання Чаміно.

— Коли ти вилетів? — тремтячим голосом запитав він у Рагуші.

— Наступного дня…

Всі мовчали. І Рагуші, і Ечука-батько добре уявляли, що діється зараз на серці в їхнього Акачі.

Але вони розуміли далеко не все, бо не знали того, що знав Акачі-Микола. А він навіть тут, на іншій планеті, не мав права розголошувати таємниць революції.

Якщо Рагуші вилетів наступного дня після перевірки, то це означає, що Чаміно ще не вдоволений дією станції. Мабуть, не на всіх людей її хвилі впливали однаково, а Чаміно не заспокоїться, доки не досягне свого.

Рагуші витратив на дорогу одну фаетонську добу. Отже, з моменту перевірки минуло майже дві доби. Скільки ще триватимуть додаткові роботи на станції? Що Безсмертний зробить з Лочею? Може, її зараз катують?.. Може, хтось із інформаторів не витримав тортур, і Безсмертний уже довідався про підготовку повстання?..

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Син Сонця — Фаетон»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Син Сонця — Фаетон» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Микола Руденко - У череві дракона
Микола Руденко
Микола Руденко - Ковчег Всесвіту
Микола Руденко
Микола Хвильовий - Синi етюди
Микола Хвильовий
Микола Хвильовий - Синій листопад
Микола Хвильовий
Микола Руденко - Чарівний бумеранг
Микола Руденко
Микола Руденко - Народжений блискавкою
Микола Руденко
libcat.ru: книга без обложки
Мирослава Горностаева
Хвильовий Микола - Сині етюди
Хвильовий Микола
Микола Хвильовий - Сині етюди
Микола Хвильовий
Отзывы о книге «Син Сонця — Фаетон»

Обсуждение, отзывы о книге «Син Сонця — Фаетон» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x