Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

— Біополя, — перервав його Віктор. — Думаю по цьому питанню ми з тобою будемо дуже часто контактувати. Тобто, якщо ніхто не проти, то займусь біологічним напрямком.

— Бачу, що Сашко мовчить, — взяв слово Анатолій. — Якщо він не проти, я візьмусь за пророблення хімічного напрямку.

— Добре, — посміхнувся Олександр, позиція якого щодо звичного шляху розглядання, була таким чином врахована. — Я не проти вивчення фізичних процесів впливу на біороботів.

— Будемо йти по цим напрямкам до розробки найбільш ефективного шляху, а в кінці кожного дня будемо обговорювати проміжні результати. Можливо таким чином нам удасться підійти до розв'язання цієї проблеми, — підсумував висновки обговорення Вадим.

Життя йшло заведеним порядком. «Базарний» момент передвиборчої кампанії виявився досить ефективним прийомом і кандидат у депутати був таки обраний до обласної Ради, причому ще в першому турі. Але подяки за свою роботу хлопці так і не отримали.

Щоправда вони цього взагалі не помітили: почалась напружена робота. Кожен із них вивчав відомі та невідомі деталі «свого» напрямку та потроху просувався вперед. Вони завантажились книгами, науковими журналами та пересіювали всю цікаву інформацію через сито Інтернету. Кожному хотілось, щоб саме його напрямок виявився найперспективнішим. І така внутрішня конкуренція йшла тільки на користь загальній справі.

Офіс став нагадувати дещо середнє між аптекою, бібліотекою, електронною майстернею та середньовічною лабораторією.

Анатолія зацікавили хімічні речовини. Він намагався використати вже відому інформацію про зниження вольового потенціалу людини, наприклад, через уживання алкоголю, наркотичних речовин та простих хімічних сполук. Крім того, він вивчав матеріали про зміст мікроелементів в організмі, наприклад, він звернув увагу на зв'язок між змістом у крові магнію та процесами сну.

Вадим вивчав вплив масового гіпнозу. Читав усе, що було відомо про експерименти Кашпіровського та Чумака щодо впливу на великі аудиторії. Цікавився роботами Вольфа Мессінга. Він перелопатив багато інформації про телепатичні здібності окремих людей. Більшість даних насправді виявилась мистецькою фальсифікацією, тому він наполегливо шукав документальних підтверджень.

/*А. Кашпіровський, А.Чумак за часів "перебудови" (1985–1991) в СССР проводили гіпнотичні впливи з метою лікування за допомогою телебачення.*/

/*Мессінг Вольф (1889–1975) — відомий демонстратор необмежених можливостей людини, в тому числі і телепатії.*/

Віктор паралельно з'ясовував можливості біолокації. Шукав забуті та втрачені за час еволюції можливості людського організму. Він узагальнював всі матеріали по «біолокаторському» прутику й екстраполював отримані дані на окремі рослини.

Олександр, знаючи, що прямий вплив на об'єкт посередництвом радіохвильового діапазону до цього часу не мав перспективи, звернув увагу на побічні ефекти. Він знайшов маленьку, але досить цікаву інформацію про те як десь за кордоном декілька чоловік звернулись до психолога та поскаржились на те, що вони постійно «чують» нав'язливу рекламу. Виявилось, що декілька днів до того вони пломбували зуби в одного і того ж стоматолога, а в матеріалі пломб, які використав дантист, знаходилась напівпровідникова речовина. Тобто запломбовані зуби стали простішими детекторними приймачами і вони дійсно «чули» рекламні програми місцевої радіостанції. Це був варіант опосередкованого впливу на об'єкт. Сашко почав експериментувати з поляризацією сигналів і для цього використав передавач невеличкої потужності.

Саме Олександрові випробування зацікавили декого в найбільш таємничому розвідувальному відомстві США: геосинхронний супутник Агентства Національної Безпеки (АНБ) зафіксував його передачі.

Комплекс АНБ розміщений в невеличкому містечку Форт-Джордж-Мід (штат Меріленд), що на півшляху між Вашингтоном та Балтімором. Цей, як його часто називають, Палац Загадок, уявляє собою найсучасніший та найсекретніший у світі центр підслуховування. Достатньо сказати, що він оточений подвійною триметровою огорожею, понад якою у декілька рядів натягнутий колючий дріт. Між цими огорожами знаходиться ще одна, із п'яти тонких дротяних ниток, через які пропущений струм високої напруги. До того, простір між огорожами додатково, час від часу, патрулюється охоронниками із собаками. На даху приховані телекамери для споглядання за усім, що відбувається внизу навкруги будівлі. Крім цих телекамер на даху встановлено різного типу антени.