Рэй Брэдбери - Усмішка - оповідання

Бельзен, точніше Берґен-Бельзен (нім. Bergen-Belsen) — нацистський концентраційний табір, що знаходився у провінції Ганновер (тепер — на території землі Нижня Саксонія) за милю від села Бельзен і за декілька миль на південний захід від міста Берген. Заснований у травні 1940 р. Географічно місця із назвою Берґен-Бельзен не існує.

Бухенвальд (нім. Buchenwald — «буковий ліс») — один із найбільших нацистських концентраційних таборів, що знаходився за 6 миль від міста Ваймар у Тюринґії в центральній Німеччині. Діяв із липня 1937 по квітень 1945 року.

Білі Піски (англ. White Sands) — тут мається на увазі ракетний полігон «White Sands Missile Range», що неподалік від національного заповідника. «Білі Піски» — одна з найбільших американських військових баз, де не лише розробляють ракетні комплекси, а й проводяться військові навчання регулярної армії, флоту, ВПС, НАСА. Знаходяться на півдні штату Нью-Мексіко.

Мається на увазі атол Бікіні — невеликий кораловий острів у Тихому океані, що розташований у ланцюжку Ралік Маршаллових островів. США використовували його як атомний полігон у період з 1946 по 1958 рік.

Оповідання «Туманний горн» («The Fog Horn») було написане навесні 1949 р. і вперше опубліковане знаменитим індіанаполіським щодвамісячним часописом літературно-публіцистичного спрямування «Сетердей івнінґ пост» (The Saturday Evening Post) — у червні 1951 р. Через два роки воно ввійшло до знакової збірки «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953). Цікаво, що в журналі оповідання друкувалося під своїм оригінальним заголовком — «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів» (The Beast from 20.000 Fathoms), а в передруку 1981 p. тим самим часописом називалося «Угору з безодні» (Up from the Deep).

У 1953 p. за мотивами цього бредберівського оповідання франко-канадський режисер родом із Харкова Ежен Лур'є (1903-1991) зняв фільм «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів».

Рукопис оповідання і кількох його редакцій зберігається в т. зв. Колекції Донна Олбрайта, що в жовтні 2013 р. була передана на зберігання до Центру досліджень Рея Бредбері при Гуманітарному факультеті Університету штату Індіана.

Українською перекладено вперше.

Оповідання «Силова установка» («Powerhouse») було написане влітку 1945 року, а образ «силової установки» був напряму (аж до зелених шибок!) навіяний електростанцією, що знаходилася неподалік помешкання Рея Бредбері в каліфорнійському містечку Вініс і на яку виходило єдине віконце гаража, що правив письменнику за студію.

Оповідання не одразу пощастило продати видавцеві, аж поки за півроку порівняно маловідомий журнал «для працюючих жінок» «Чарм» не дав згоду на публікацію, що мала місце у березні 1948 року і принесла письменнику третю премію щорічної нагороди для авторів короткої прози імені О. Генрі. Згодом увійшло до збірок «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953), «Вінтажний Бредбері» (The Vintage Bradbury, 1965), «Двічі по двадцять два» (Twice Twenty-two, 1966), «К — означає космос» (S Is for Space, 1966) та інших.

Українською перекладено вперше.

Асьєнда (ісп. hacienda, «земельна ділянка, наділ») — зазвичай крупне приватне господарство в країнах Іспанії та Латинської Америки. Слово «асьєнда» може вживатися як на позначення самого типу господарювання (і тоді воно значно ширше за обсягом значення від ранчо, оскільки передбачає не лише скотарство), так і стосовно до центральної садиби в такій сільській маєтності.

Перша публікація фантастичного оповідання «Банка» («The Jar») відбулася на сторінках бульварного фантастичного журналу «Вірд тейлс» (Weird Tales) у листопаді 1944 р. Було включене згодом до авторських оригінальних та ретроспективних збірок «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947), згодом історія передруковувалася в антологіях «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). Потрапило до складу антологій «The Sleeping and the Dead» [Поснулі і мертві] (1947, редактор — Оґаст Дерлет), «Fear and Trembling; Shivery Stories» [Страх і дрож: лячні історії] (1948, редактор — Альфред Гічкок), «Suddenly» [Зненацька] (1965, редактор — Марвін Аллен Карп та Ірвінґ Сеттел), «Dr. Caligari's Black Book» [Чорна книга доктора Каліґарі] (1968, редактор — Пітер Гейнінґ) і «The Century's Best Horror Fiction 1901-1950» [Найкраща література жахливого 1901-1950 рр.] (редактор — Джон Пілан).

Українською перекладено вперше.

Фантастичне оповідання «Присмерковий пляж» («The Shoreline at Sunset») уперше з'явилося друком в журналі «Меґазін оф фентезі енд сайєнс фікшн» (The Magazine of Fantasy and Science Fiction) у березні 1959 p. Того ж року під альтернативним заголовком «The Sunset Harp» [Присмеркова арфа] публікувалося в бульварному щомісячнику «Арґосі» (Argosy). Ввійшло до авторських збірників «Medicine for Melancholy» [Медикаменти від меланхолії] (1959), «The Day It Rained Forever» [День, коли постійно дощило] (1959), «Twice Twenty-two» [Двічі по двадцять два] (1966), омнібусів «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (1990), а також міжавторських антологій «The 5th Annual of the Year's Best S-F» [П'ятий щорічник кращої НФ] (1960) та «The Best of Sci-Fi 5» [Найкраща НФ — 5] (1966, редактор обох — Джудіт Меррілл).