Сергій Залевський - Версола. Книга 2. Мисливець 04M

— Ні, це пов'язано з можливостями станції і регулярністю польотів в систему Гронц — частіше доки немає сенсу літати, тому і місяць — корпорант виглядав збентеженим і радісним одночасно.

— Ну гаразд, домовилися — місяць, так місяць. поживу, на полювання зганяю разок-другий, проекспериментую.

Фран був задоволений результатом такої короткої розмови: навіть не потрібно було умовляти клієнта, хоч повноваження у нього для цього були — Віктор, очевидно, прийняв рішення давно, порівнявши пропозицію його світу і конкурентів. Відмінно, є позитивний результат, керівництво буде задоволено, тим більше що копію контракту він відразу ж відправив на орбіту — чоловік був задоволений собою, хоч нічого фактично для цього не зробив. Вже коли всюдихід мисливця виїжджав з території корпорації, скупник згадав, що хотів поцікавитися, як власне, Віктору вдається полювати на ментальних тварин. Тут їм рухала не просто його особиста зацікавленість і його керівництво на станції — все було більш практично: наукова частина співробітників на станції увійшла у смак і стала робити заявки на таку сировину. Але постачальник доки був усього лише один — стояло завдання взнати секрет і спробувати його розширити на інших нечисленних мисливців селища. Так, їх було мало, але у людей було бажання займатися цим небезпечним бізнесом, і якщо приїжджий знає щось, що може полегшити їм усім життя, то потрібно спробувати це дізнатися. Врешті-решт, Гронц готовий заплатити Віктору за цінні відомості, або розрахуватися з ним будь-яким іншим способом — варіанти можна знайти, якщо знайти точки зіткнення, а в тому, що з цим мисливцем можна домовитися, він не сумнівався, та і рекомендації з орбіти тому були другою причиною.

Тут корпорант згадав, що хотів поговорити з тим техніком Бейном — теж цілком варіант, адже цей тип повинен знати щось цікаве, все-таки цілий місяць би в зв'язці з Віктором. Фран подумав, що краще розпочати збір інформації зі свого земляка, а потім пошукати підхід до приїжджого — прийнявши для себе таку лінію поведінки, скупник вирішив пошукати того техніка. Знайти будинок Бейна виявилося просто: селище було невеликим, усі всіх знали в обличчя, та і була план-схема приміщень, закріплених за людьми — але хлопця будинку не виявилось, та і в майстерні йому нічим не допомогли. Навіть здивували Франа — хлопець, виявляється, звільнився — сказав, що у нього на найближче майбутнє намітилися перспективніші плани. Потоптавшись трохи в роздумах, рушив на пляж — багато, ні — усі гронці любили теплий місцевий океан і гаряче сонце Версоли, адже їх рідний світ був прохолодним, і теплих місць в ньому було мало — там він і виявив техніка в компанії якоїсь дівиці. Розмова у них із самого початку не клеїлася: фахівець відповідав неохоче і явно щось знав про свого наймача, але не горів бажанням це щось повідомляти Франу, а коли питання стали йому набридати, відшив допитливого корпоранта, відіславши його з усіма питаннями прямо до Віктора.

— Слухай Фран, я зайнятий — кивок у бік подружки, яка валялася поруч на піску і прислухалася до їх розмови — Віктор просив мене не базікати зайвого, і я не збираюся його розчаровувати. До того ж, швидше за все, я підпишу з ним двосторонній контракт, так що тим більше обговорювати свого наймача не збираюся. Єдине, що можу сказати: Віктор натякав, що є ніби спосіб якийсь проти ментально активних тварин, але він якийсь небезпечний для здоров'я, хворобливий… якось так. Я до кінця не зрозумів в чому там ідея, так що спробуй особисто з ним поговорити на цю тему,… все, мене пані чекає, давай, до побачення!

Трохи засмучений і зацікавлений натяками Фран Цонте пошльопав назад у свій офіс — його викликали, оскільки прийшла нова партія морепродуктів, і питання довелося відкласти.

А Віктор тим часом сидів у своєму «Хозусі» і виправляв шаблон договору з Бейном: він вирішив об'єднати разову роботу по ремонту багі і роботи в зоні бази № 04 — природно, прямим текстом він нічого не писав в документі, щоб не виникало непотрібних йому питань. Все було розпливчато: «ремонт і обслуговування техніки різного призначення в сірій зоні савани», «польові роботи за профілем фахівця в районі, який буде вказаний по прибуттю на місце» і таке інше незрозуміле чтиво. Крім того, відразу вписав три роки, як термін, який не підлягає розриву в односторонньому порядку, зарплату розбив на декілька пунктів: перший пункт — оплата польових ремонтних робіт з багі — шість тисяч бон. Другий пункт торкався долі в трофеях, які можуть бути здобуті ними шляхом прямування до місця проведення робіт по першому пункту — залишив ті ж 10 %. Але тут мисливець знав наперед, що трофеїв не буде, оскільки усі холодильники в зворотний рейс на базу він збирався забити овочами і дарами моря. Слід було узяти з собою порядний запас продуктів на дорогу, і надалі, для проживання в зоні колишньої бази 04. М'ясо і так там бігало в наявності, крупи, борошняні вироби і приправи багато місця не займають, але якщо використати відкриті стелажі в причепі, то набрати в запас цілком можливо і на пару років вперед — хоч і має відбутися переробка причепа, але у будь-якому випадку, місце, куди можна буде покласти, завжди знайдеться.