Айзек Азимов - Фундація

Вечеря, що відбулася того вечора, була дзеркальним відображенням денних подій, тільки розмову перехопив о’Родрік, який у найдрібніших деталях та з неймовірною енергією став описувати власні подвиги під час командування батальйоном у нещодавній війні між Анакреоном і щойно проголошеним сусіднім королівством Смирно.

Детальна розповідь субпрефекта не завершилася й після вечері, коли дрібні урядовці одне за одним пішли. Останній акт тріумфального опису розбитих космічних кораблів настав, коли він супроводжував Піренна та Гардіна на балкон і розслабився в теплому повітрі літнього вечора.

— А тепер, — сказав він з важкою веселістю, — перейдімо до важливих питань.

— Залюбки, — пробуркотів Гардін, закуривши одну з довгих сигар з веганським тютюном (небагато їх лишилося, подумав він), і перестав розгойдуватися на стільці.

Високо в небі було видно Галактику, і її схожий на лінзу туманний обрис повільно розтягувався на весь обрій. Нечисленні зірки тут, на самому краєчку Всесвіту, здавалися жалюгідними мерехтливими вогниками.

— Звичайно, — сказав субпрефект, — усі офіційні обговорення — підписання документів та інші нудні формальності, — які пройдуть перед тим… як ви називаєте свою раду?

— Рада опікунів, — холодно відповів Піренн.

— Дивна назва! У будь-якому разі, сьогодні мова не про це. Сьогодні ми могли б поговорити з вами як людина з людиною, еге ж?

— Це означає… — підштовхнув його Гардін.

— Тільки те, що я кажу. Тут, на Периферії, певним чином змінилася ситуація, і становище вашої планети стало трохи невизначеним. Було б дуже добре, якби ми з вами порозумілися щодо стану справ. До речі, мере, у вас немає ще однієї такої сигари?

Гардін неохоче зробив йому одну.

Ансельм о’Родрік понюхав і задоволено заквоктав.

— Веганський тютюн! Де ви його взяли?

— Ми отримали останню партію. Навряд чи ще щось лишилося. І лише космосу відомо, коли ми отримаємо наступну та чи отримаємо взагалі.

Піренн насупився. Він не курив і, якщо вже на те пішло, терпіти не міг цей запах.

— Дозвольте мені зрозуміти, ваше високопреосвященство. Ваша місія полягає лише в тому, щоб дещо нам роз’яснити?

О’Родрік кивнув, випустивши дим після однієї з перших міцних затяжок.

— У такому разі, вона скоро завершиться. Ситуація з Енциклопедією Фундації така, як і завжди.

— Ах! І якою ж вона була завжди?

— Завжди однакова. Це наукова інституція, що підтримується державою та належить до особистого домену його величності Імператора.

Субпрефекта, схоже, це анітрохи не вразило. Він випустив кільця диму.

— Це чудова теорія, докторе Піренн. Я уявляю, що у вас є статут з імператорською печаткою, але яка ситуація насправді? Як ви вистоїте проти Смирно? Ви ж розумієте, що від вас до столиці Смирно менше п’ятдесяти парсеків. А як щодо Конома і Дарібоу?

Піренн відповів:

— Ми не маємо нічого спільного з будь-якими префектурами. Як частина імператорського…

— Це вже не префектури, — нагадав о’Родрік. — Це тепер королівства.

— Тоді королівства. Ми не маємо з ними нічого спільного. Ми наукова інституція…

— Та до біса вашу науку! — вилаявся його співрозмовник. — Що, чорт забирай, нам робити з тим фактом, що ми будемо відповідальні, якщо Смирно в будь-який момент захопить вашу планету?

— А Імператор? Він що, просто спостерігатиме?

О’Родрік заспокоївся й сказав:

— Послухайте, докторе Піренн, ви поважаєте власність Імператора, і Анакреон теж, а Смирно може й не поважати. Пам’ятайте, ми щойно підписали договір з Імператором — завтра я надам копію вашій Раді, — який покладає на нас відповідальність за підтримання порядку на кордонах старої префектури Анакреон від імені Імператора. Наш обов’язок зрозумілий, чи не так?

— Звичайно. Але Термінус не є частиною префектури Анакреон.

— А Смирно…

— І не належить до префектури Смирно. Він не є частиною жодної з префектур.

— А на Смирно про це знають?

— Мені байдуже, знають вони чи ні.

— Нам не байдуже. Ми щойно закінчили з ними війну, і вони досі утримують дві наші зоряні системи. Термінус — надзвичайно важливе стратегічне місце між двома державами.

Гардін відчув утому. Він перервав о’Родріка.

— Яка ваша пропозиція, ваше високопреосвященство?

Здається, субпрефект уже був готовий перейти від ухильних відповідей до прямих заяв. Він бадьоро відповів:

— Здається цілком очевидним, що оскільки Термінус не може захистити себе сам, Анакреон мусить узяти цю роботу на себе. Зрозумійте, що ми не маємо жодного бажання втручатися у внутрішнє управління…