Володимир Владко - З далеких планет

— Конкретніше, — попросив капітан.

— Ось дані, одержані від головного електронного мозку, — Карранса простягнув капітану кілька вузьких білих смужок, поцяцькованих цифрами. Петро Брагін низько схилився над ними. Потім передав іншим.

— Та-ак, — протяг капітан, — при максимальному режимі ми спалимо все за кілька місяців.

Всі промовчали.

— Тому я вважаю, — повільно, з паузами говорив капітан, і слова його важко падали в напруженій тиші,— що двигуни “Ренати” слід вимкнути…

— Повністю? — вихопилось у Стафо.

— Так, повністю. І лягти в дрейф до вияснення причин… — капітан повагався, — причин гальмування. А спалювати зараз іонне паливо, як ми переконались, недоцільно.

— Дозвольте? — попросив Іван Скала.

— Будь ласка, — кивнув капітан.

— Повністю вимкнути двигуни ми не можемо.

— Чому?

— Тому що з цієї таблиці, — гравіст подав капітану одну із вузьких смужок, — видно — ми попали в середовище, яке зовсім не пасивно гальмує рух. На “Ренату” діють невідомі активні сили, що тягнуть її назад. А це означає, що коли ми вимкнемо всі дюзи, “Рената” почне падати назад з прискоренням… — Скала помовчав, дивлячись в таблиці, — так, з прискоренням порядку двадцяти чотирьох “ж”. Таке прискорення людський організм не в змозі витримати.

— Тоді ми можемо залишити ввімкнутими бокові дюзи гальмування, — запропонував Карранса.

— Це вирішує питання лише частково, — мовив капітан. — Бокові дюзи в даному випадку надто малопотужні. Доведеться всім нам зайняти на час зворотного руху анабіотичні ванни. Ось що, — обернувся він до невисокого кремезного чоловіка з посивілими скронями і вольовим підборіддям, — вам, Іскро Гор, треба якнайшвидше розрахувати для кожного члена екіпажу криву охолодження біорозчину, його концентрацію і все інше.

Іскра Гор, керівник групи кібернетиків, коротко кивнув.

— Скільки часу вам потрібно для розрахунків?

— Дві години.

— Гаразд. У Ліно Вара візьміть рентгенівські і структурні схеми кожного члена екіпажу для вихідних даних. Дійте.

Іскра Гор по-молодечому підхопився і швидко вийшов з капітанської рубки.

Капітан провів рукою по обличчю.

— Перший пілот!

— Слухаю! — Карранса хотів звестись і відповісти, як звичайно, швидко і чітко, але цьому заважила дивна слабість, що розлилася по всьому тілу. Незборима дрімота стулювала повіки. Язик пересох і розпух.

— Ви із своєю групою перевірите бокові дюзи і підготуєте головні іонні двигуни до вимкнення.

— Єсть.

Намагаючись не похитуватися — це було нелегко, — Карранса попростував до дверей.

Перед очима попливли нескінченні стіни коридору.

“Невже захворів? — він одігнав від себе тривожну думку. — Певно, перевтомився”.

В біозалі — у низькій, але досить просторій кімнаті овальної форми — тривали останні гарячкові приготування. Вздовж стін тягнулись двері — двадцять сім дверей, за кількістю членів екіпажу. Кожні двері вели в біованну — маленьку кімнатку з дуже складним обладнанням, що дозволяло утримувати людський організм на протязі тривалого часу на грані небуття. Іскра Гор прискіпливо перевіряв апаратуру кожної біованни, уважно слідкував, як закладають розрахункові дані в електронні запам’ятовуючі пристрої.

Всі шестеро кібернетиків — група Гора — буквально збилися з ніг, налагоджуючи апаратуру. Людям активно допомагали роботи. Там, де вимагались безсторонність, точність і терпіння, вони були незамінні.

Скоро капітан подасть команду, і він, головний кібернетик “Ренати”, поверне білу пластмасову ручку рубильника. І рівно через десять хвилин спрацює реле часу. Від людей уже нічого тоді не залежатиме. Всі члени екіпажу до того часу лежатимуть кожен в своїй ванні, намагаючись дихати глибоко і рівномірно, розслабивши м’язи. Тіло буде опущене в біорозчин по горло. Потім рівень біорозчину буде підніматись, а організм все глибше і глибше провалюватиметься в бездонний сон, близький до небуття…

Стафо вивів із задуми сяючий екран виклику. Штурман був вражений, побачивши, як за кілька годин змарніло і постаріло капітанове обличчя.

— Як у вас справи, Стафо?

— Все гаразд, товаришу капітан

— Навігаційний пульт?

— Діє безвідмовно.

— Програма поведінки “Ренати”?

— Повністю завдана кіберсхемі.

— Ідіть в біозал.

— Єсть.

— Не затримуйтесь: на реле часу вже подана команда. їдьте краще на аварійному ескалаторі, він домчить вас за півтори хвилини…