Иван Ефремов - Година бика

Можливо, фільми про минуле планети втамовували природну нудьгу за колишньою розмаїтістю рідної природи? Переважна більшість населення жила у величезних містах, де, звичайно, молодецькі перегони і стрілянина на степових просторах або мисливські експедиції в дрімучі ліси під яскравими й чистими зорями назавжди відійшли в безповоротне минуле.

Важче піддавались поясненню видовища іншого характеру, в яких красиві жінки частково оголювалися, здійснюючи еротичні рухи і завмираючи в обіймах чоловіків у відвертих до огиди позах. Водночас земляни жодного разу не бачили повної наготи або чистої відкритості Ероса, таких звичних на рідній планеті. Тут неодмінно щось лишалося прихованим, спотворювалося, ховалось, натякаючи на якісь заборонені або таємничі якості, очевидно, з метою збудити слабку уяву чи надати особливий смак стосункам статей, які надокучили і втратили інтерес.

Цей специфічний еротизм поєднувався з незнаною на Землі обов’язковістю одягу. Ніхто не смів з’являтися в громадських місцях або перебувати вдома в присутності інших людей, повністю не прикривши своє тіло.

Жінки здебільшого носили просторі короткі сорочки з широкими й довгими рукавами та низьким стоячим коміром, перехоплені м’яким, як правило, чорним поясом, і широкі штани, інколи довгі, до кісточок, спідниці. Майже таким же був чоловічий костюм, але з коротшими полами сорочок. Тільки молодь з’являлася в коротких, вище колін, штанах, дуже схожих на земні. В громадських зібраннях чи на свята носили одяг з яскравих і візерунчастих матерій і куці плащі або накидки з чудовим гаптуванням.

Одяг видався землянам зручним і простим у виготовленні, відповідав теплому клімату планети і найрізноманітнішим умовам праці. Красиві поєднання відтінків червоного й жовтого, очевидно, подобалися більшості жінок і дуже пасували до смаглявого тону їхньої шкіри й чорного волосся. Чоловіки віддавали перевагу сіро-фіолетовим і пурпурним кольорам з контрастним обрамленням на комірах і рукавах. Частина Тормансіан носила на лівому боці грудей, над серцем, нашивки у формі видовженого горизонтального ромба з якимись знаками. Як завважила Чеді, до тих, у кого в ромбі блищало щось схоже на око, виявлялась особлива повага. А загалом поваги одне до одного майже не відчувалось. Безцеремонна штовханина на вулиці, невміння поступитися дорогою чи допомогти подорожньому, що спіткнувся, дивували зорелітників. Більше того, дрібні нещастя на зразок падіння на вулиці викликали сміх у випадкових очевидців. Досить було людині розбити крихкий предмет, розсипати якусь ношу, як перехожі посміхались, ніби радіючи маленькій біді.

Якщо ж траплялася велика біда — телепередачі показували інколи катастрофи з повозами чи літальними апаратами, — то негайно збиралась юрба.

Люди оточували тих, хто постраждав, і мовчки стояли, спостерігаючи з жадібним інтересом, як одягнені в жовте чоловіки, очевидно, лікарі й рятувальники, допомагали пораненим. Натовп збільшувався, з усіх боків збігалися нові глядачі з такою ж пожадливою звіриною цікавістю на обличчях. Те, що люди бігли не допомогти, а лише подивитись, над усе дивувало землян.

Коли передача йшла безпосередньо із стадіону, заводу, станцій сполучень, вулиць міста і навіть помешкань, то мову дикто-, ра чи музику незмінно супроводжувало глухе ревище, яке спочатку зорелітники вважали за недосконалість передачі. З’ясувалося, що на Тормансі зовсім не дбають про ліквідацію шуму. Повози ревіли й тріщали своїми двигунами, небо тремтіло від гуркоту літальних апаратів. Тормансіани розмовляли, свистіли й голосно кричали, анітрохи не зважаючи на оточуючих. Тисячі маленьких радіоапаратів вливалися в загальне ревіння безладної мішанини музики, співу чи просто гучної і неприємно модульованої мови. Як могли витримувати мешканці планети обридливий шум, що не вщухав ні на хвилину, а послаблюзяяся тільки глибокої ночі, лишалося загадкою для лікаря й біолога “Темного Полум’я”.

Поступово вникаючи в чуже життя, земляни виявили дивну особливість передач всепланетних новин. Їхня програма так відрізнялась від змісту загальної програми передач Землі, що заслуговувала окремого вивчення.

Мізерна увага приділялася досягненням науки, показу мистецтва, історичних знахідок і відкриттів, що переважали в земних передачах, не кажучи вже про повністю відсутні на Тормансі новини Великого Кільця. Всепланетно не обговорював лися ніякі переміни в суспільному устрої, удосконалення чи проекти великих будов, організації великих досліджень. Ніхто не порушував ніяких питань, ставлячи їх, як на Землі, перед Радами чи персонально перед кимось із кращих умів людства.