Иван Ефремов - Година бика

Здесь есть возможность читать онлайн «Иван Ефремов - Година бика» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1990, ISBN: 1990, Издательство: Молодь, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Година бика: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Година бика»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

События научно-фантастического романа о далеком будущем происходят на планете с олигархическим строем. Группа землян — людей высшей социальной формации — прибыли на планету Торманс с целью ее исследования и налаживания связей, однако здесь они натолкнулись на невероятные трудности, стали свидетелями произвола и жестокости правящей верхушки и морального убожества их подчиненных, характеры и образ жизни которых сформировались в условиях гнета и тирании.
Події науково-фантастичного роману про віддалене майбутнє відбуваються на планеті з олігархічним устроєм. Група землян — людей вищої соціальної формації — прибули на планету Торманс з метою її дослідження та налагодження зв’язків, проте тут вони наразилися на неймовірні труднощі, стали свідками свавілля й жорстокості правлячої верхівки та моральної убогості жителів, характери і спосіб життя яких сформувалися в умовах гніту й тиранії.

Година бика — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Година бика», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Сю-Те, соромлячись своєї легкої дешевої сукні — у ці години жінки звичайно носили штани, — забилася в куток і звідти з цікавістю стежила за незнайомою обстановкою і поведінкою столичних людей. Вір Норін теж любив це робити у вільні хвилини. Їм подали обід. Крадькома поглядаючи на свою супутни-цю, він дивувався, як красиво, без жадібності й без удаваної манірності їла ця, без сумніву, голодна дівчина. Зовсім як жителька Землі. Вір Норін тільки згодом дізнався, що Сю-Те не отримала виховання і її приємні манери пояснювались вродженою душевною делікатністю.

Неподалік від них, біля полірованої колони сірого штучного мармуру, зсунувши кілька столиків, розташувався галасливий і розв’язний гурт молодих людей. Вір Норін і Сю-Те могли вільно обмінюватися враженнями, не привертаючи нічиєї уваги. Між столами в ритмі танцю рухалась дівчина в червоно-коричневій сукні, навдивовижу гарної будови як для тормансіанки. Вона ходила прямо й гордо, її розумне обличчя із замисленим і сумним виразом було визивно нафарбоване. Серед відвідувачів і подавальниць вона справляла враження рідкості, хоча легкий наліт вульгарності приховував її вишукану манеру триматися. Ноги дівчини у золотих черевичках на високих підборах ступали м’яко й невимушено.

— Погляньте, які красиві ноги! — вигукнула Сю-Те.

Астронавігатор покосився на маленькі ступні своєї супутниці, взуті в сандалії-підошви з двома ремінцями, які сходилися між великим і другим пальцями. Рівні, як у дітей, ноги Сю-Те здавалися босими і беззахисними. Вона заховала їх під стіл і повторила:

— Погляньте, яка вона зажурена. Це доля всіх вродливих дівчат. Можливо, її треба втішити, як і мене?

Астронавігатор змовчав, подумавши, що Сю-Те не просто так звернула увагу саме на цю дівчину. І та й друга вирізнялися своєю серйозністю серед інших молодих жінок з їхньою нервовою крикливістю і кривлянням, що вважалося модним у столиці Торманса.

— Я відчуваю, ти зовсім незвичайна людина. Може, — в очах Сю-Те промайнув переляк, — перевдягнений “Змієносець”?

— Ви коли-небудь чули, щоб бодай один “Змієносець” допомагав першим зустрічним? — усміхнувся Вір Норін.

— Ніколи! — зраділа дівчина. — Але чому ти не говориш мені “ти”, як у нас заведено? Чому?

— Потім поясню.

Кінець обіду проминув у мовчанні. Притихла Сю-Те пішла за Вір Норіном у пошуках будинку з обіцяним житлом. Вони заблукали в старій частині міста з тісними, кривими вуличками. Вір Норін зупинив перехожого “кжи”.

— Піднімайся праворуч, — сказав той, — побачиш квартали сірих будинків ніби з цегли. Як загавкають собаки, вважай, що прийшов.

У кварталах будинків “джи” Вір Норін і раніше бачив немало собак, яких на повідках прогулювали жінки. В інших місцях міста він не помітив ніяких домашніх тварин. Для землянина не було сумніву, що собаки завезені сюди з рідної планети, їхня дивовижна схожість із земними не могла бути випадковою.

— Тут занадто багато собак! — здивувалася Сю-Те. — Навіщо вони?

— Мабуть, довгоживучі мають час, щоб приділяти його тваринам. Мені завжди собаки здавалися бранцями тісних будинків і кімнат, придатних хіба що для котів…

— І для людини, — докинула Сю-Те.

— Так, на жаль. Найпалкішими любителями собак іноді бувають самотні, неврастеніки або чимось ображені люди. Для них прив’язаність собаки служить опорою, ніби запевняючи їх, що й вони для когось вищі істоти. Дивовижно, наскільки багатолике це прагнення бути вищою істотою! Небезпека, недооцінена психологами давнини!

— Нашими психологами у давнину? Ти знаєш історію?

— Трохи.

— Як би мені хотілося знати її більше! Історія була для мене найцікавішим предметом у школі…

Господар квартири був удома. Високий, похилого віку “джи” низько вклонився астронавігаторові, обережно потис руку Сю-Те. У темному вузькому передпокої Вір Норін звернув увагу на масивні вхідні двері з кількома складними замками.

— Це не від злодюг, — пояснив господар, — вони, коли схочуть, все одно влізуть.

— Невже?

— Звичайно. Я гадаю, небагато з нас усвідомлюють, наскільки ми, “джи”, безпомічні перед хуліганами й злодіями. Боронитися нам не можна. Навіть коли б ми мали зброю! Доводиться відповідати за завдані каліцтва, якби на тебе навіть напали з ножем. Мене дивує, що так мало “кжи” використовують надані їм державою можливості: вдиратися до квартир, бити, ображати.

— Навіщо ж державі заохочувати неподобства?

— Дуже просто. Це дає розрядку тим, хто невдоволений життям, видимістю свободи. Злодії не такі страшні, вони обмежаться тими чи іншими речами. Набагато небезпечніші “очі володаря”! Вони підбирають ключі, нишпорять по квартирах, сподіваючись знайти заборонені книжки, пісні, особисті щоденники, листи.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Година бика»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Година бика» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Година бика»

Обсуждение, отзывы о книге «Година бика» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x