Иван Ефремов - Туманність Андромеди

Людей, як завжди, зібралося чимало, хоч потужні телепередавачі мали рознести по всій планеті відображення того, що тут відбувалося. Секретар Ради Мір Ом, як завжди, оголошував короткі повідомлення, що зібралися з часу останнього засідання. Серед кількох сот людей, присутніх у залі, не можна було знайти жодного неуважного, зайнятого собою обличчя. Чутлива увага до всього була найбільш характерною рисою людей епохи Кільця. Але Чара пропустила перше повідомлення, все ще розглядаючи зал і читаючи висловлювання славетних учених, написані під картами планет. Особливо сподобався їй написаний під Юпітером заклик бути чуйним до явищ природи: «Дивіться, як повсюди оточують нас незрозумілі факти, як лізуть в очі, кричать у вуха, але ми не бачимо і не чуємо, які великі відкриття ховаються у їх невиразних обрисах». В іншому місці був ще такий напис: «Не можна просто підняти завісу невідомого — тільки після наполегливої праці, відступів, збочень ми починаємо розуміти справжній зміст, і нові неосяжні перспективи розкриваються перед нами. Не уникайте ніколи того, що здається спочатку некорисним і незрозумілим».

Рух на трибуні — і в залі померхло світло. Спокійний дужий голос секретаря Ради здригнувся від хвилювання.

— Ви побачите зараз те, що недавно ще здавалося цілком неможливим — знімок нашої Галактики збоку. Понад сто п’ятдесят тисячоліть — півтори галактичні хвилини тому — жителі планетної системи… — Чара пропустила ряд цифр, які нічого їй не говорили, — …в сузір’ї Центавра звернулися до жителів Великої МагелланоБОЇ Хмари — єдиної близької до нас позагалактичної системи зірок, про яку ми знаємо, що там є розумні світи, здатні зв’язатися по Кільцю з нашою Галактикою. Ми ще не можемо визначити точне місцезнаходження цієї магелланійської планетної системи, але можемо прийняти їхню передачу — знімок нашої Галактики. Ось він!

На величезному екрані засяяло далеким срібним світлом широке, трохи вужче на кінцях скупчення зірок. Глибокий морок простору заливав краї екрана. Такою ж чорнотою зяяли прогалини між спіральними, розкуйовдженими на кінцях гілками. Бліде сяйво огортало кільце кульових скупчень оцих найдавніших зоряних систем нашого всесвіту. Плоскі зоряні поля чергувалися з хмарами й смугами чорної захололої матерії. Знімок зроблено з незручного повороту — Галактика вийшла дуже перекошена і вища, ніж треба, так що центральне ядро ледве виступало палаючою опуклою масою всередині вузької лінзи. Очевидно, для повного уявлення про нашу зоряну систему треба було запитувати віддаленіші галактики, розташовані вище по галактичній широті. Але ще жодна галактика за час існування Великого Кільця не подала ознак того, що на ній є розумне життя.

Люди Землі пильно вдивлялися в екран. Вперше людина змогла побачити свій зоряний всесвіт збоку, з величезної віддалі простору.

Чарі здалося, що вся планета затамувала подих, розглядаючи свою Галактику у мільйонах екранів на всіх шести материках і на всіх океанах, де тільки були розкидані острівці людського життя і праці.

— З новинами, які прийняла наша обсерваторія по Кільцю і які ще не надійшли у світову інформацію, закінчено, — знову почав секретар. — Переходимо тепер до проектів, які треба широко обговорити.

Пропозицію Юти Гай про створення штучної, придатної для дихання атмосфери Марса шляхом виділення легких газів із глибинних гірських порід автоматичними установками визнано слушною, бо вона підкріплена серйозними розрахунками. Буде одержано повітря в достатній кількості для дихання і теплоізоляції наших селищ, які вийдуть із тепличних споруд. Багато років тому, після відкриття на Венері нафтових океанів та гір з твердих вуглеводів, там було запущено автоматичні установки для створення штучної атмосфери під гігантськими, ковпаками з прозорих пластмас. Вони дали можливість насадити рослини і побудувати заводи, що постачають людство будьякими продуктами органічної хімії в колосальних кількостях.

Секретар відклав убік металеву пластинку і привітно посміхнувся. У найближчому до трибуни ряді з’явився Мвен Мас у темночервоному вбранні, понурий, урочистий і спокійний. На знак поваги до зборів він підняв над головою складені руки і сів.

Секретар зійшов з трибуни, поступившись місцем молодій жінці з коротким золотистим волоссям і здивованим поглядом зелених очей. Голова Ради Гром Орм став поряд.

— Звичайно ми самі сповіщаємо про нові пропозиції. Але ви почуєте майже закінчене дослідження. Сам автор Іва Джан повідомить вам матеріал для серйозного обміркування.