Алан Дин Фостер - Чужий

Паркер з огидою копнув панель.

— Чорт забирай, не хочу це говорити, але ми торговельний буксир із величезним і незручним вантажем, а не кляті рятувальники. У контракті нічого не сказано про це. Хоча, — він раптом злегка прояснів, — якщо нам за це доплатять…

— Раджу перечитати свій контракт, — промовив Еш і процитував його чітко, як центральний комп’ютер, яким він пишався. — «Необхідно досліджувати будь-які систематично прийняті сигнали від розумних істот». Інакше загрожує ануляція усієї заробітної плати та премій по закінченню подорожі. Про премії за допомогу в біді нічого не йдеться.

Паркер знову мовчки копнув панель. Вони із Бреттом не вважали себе героями. Той, хто збив корабель в якомусь химерному світі, міг легко зробити це і з ними. У них не було доказів, що невідомого відправника було збито, але в далеко не спокійному всесвіті треба мислити реально, радше — песимістично.

Бретт, судячи з його вигляду, також розглядав ситуацію з точки зору затримки оплати через зміну курсу.

— Ми висуваємося до того корабля і крапка, — Даллас по черзі подивився на інженерів. Вони його вже дістали. Йому така зміна курсу подобалася не більше, і він, як і ці інженери, мріяв дістатися додому, вивантажити нафту. Але іноді «випускання пари» перетворювалося на непокору.

— Добре, — саркастично відповів Бретт.

— Що «добре»?

Інженер-технік не був дурнем. Голос та вираз обличчя Далласа дали Бретту зрозуміти, що час трохи вгамуватись.

— Добре… полетіли.

Даллас досі дивився на нього, тому Бретт, посміхнувшись, додав:

— Сер.

Капітан перевів недоброзичливий погляд на Паркера, але другий герой вже скорився.

— Там можна приземлитися? — Даллас звернувся вже до Еша.

— Комусь же вдалося.

— І я про це, — багатозначно відповів Даллас. — «Приземлитися» — це мирне слово. Воно передбачає успішне виконання послідовних дій, у результаті яких можна здійснити м’яку та безпечну посадку корабля на тверду поверхню. Ми ж маємо справу з екстреним викликом, а в такому випадку про мирні дії не йдеться. Давайте дізнаємося, що там сталося… але обережненько, в рукавичках.

У капітанському відсіку був підсвічений стіл із зоряною картою. Даллас, Кейн, Ріплі та Еш стояли на протилежних полюсах компаса, а Ламберт сиділа на посту.

— Ось він, — Даллас вказав на цятку, яка світилася, і оглянув членів екіпажу, що скупчилися навколо столу. — Я хочу, щоб усі це послухали.

Усі знову сіли на свої місця, а капітан кивнув Ламберт. Вона стиснула вимикач:

— Добре, давайте послухаємо. Відрегулюй гучність.

Штурман увімкнула тумблер. Капітанський відсік наповнився безперервним фоновим шипінням. Раптом усе припинилося і пролунав такий звук, що в Кейна поповзли мурашки по шкірі, а в Ріплі волосся стало дибки. Це тривало дванадцять секунд, а потім знову почалося безперервне шипіння.

— Господи, — вражено промовив Кейн.

Ламберт вимкнула динаміки. У капітанському відсіку знову запанував спокій.

— Що то в біса було? — запитала Ріплі з таким виглядом, наче вона побачила щось мертве в тарілці. — Я ще ніколи не чула таких аварійних сигналів.

— «Матір» назвала це так, — пояснив Даллас. — Не зовсім коректно називати їх «інопланетними», тож вона назвала «чужими».

— А може, то голос, — сказала Ламберт і замовкла, усвідомивши, що її слова мають неприємний відтінок, і зробивши вигляд, що нічого не говорила.

— Скоро дізнаємось. Ти встановила координати місцезнаходження корабля?

— Я знайшла його місцезнаходження на планеті, — Ламберт вдячно подивилась на панель управління, задоволена тим, що доведеться мати справу з розрахунками, а не з важкими думками. — Ми досить близько.

— Інакше «Матір» не пробудила б нас від гіперсну, — пробурмотіла Ріплі.

— Координати прямого сходження — шість хвилин двадцять секунд; бічного відхилення — мінус тридцять дев’ять градусів дві секунди.

— Покажи це на екрані.

Штурман натиснула певну послідовність кнопок. Один з екранів у капітанському відсіку замиготів, і всі побачили яскраву цятку.

— Високе альбедо [3] Характеристика ступеня розсіяності відображення. ( Прим. ред .) . Можеш збільшити?

— Тільки до певної міри. Поки що на це треба дивитися здалеку. Зараз постараюся наблизити.

Екран одразу ж сфокусувався на об’єкті, й усі побачили тьмяну стиснену з полюсів планетку серед космічної порожнечі.

— Чорт її забирай, — незлостиво сказав Даллас. — Ти впевнена, що то вона? У цій системі досить багато планет.