Радий Радутный - Zomby,Exe (на украинском языке)

Сам винен. Рўк тому подав менў ўдею блокувати резидентнў програми. Зараз його мозок маe лише одну мету - додивитись цю "маячню" до кўнця.

- Нннннннўўўўўўўў!!!!!!!

Я здригнувся й мало не поглянув назад. Й вдруге здригнувся, уявивши, що сталося б, якби поглянув.

Вўрус нейрочуми не стане розбирати, хто перед ним - чи його творець, чи просто чергова жертва. Я й монтував його наослўп, блоками.

Запала тиша.

Я поглянув на годинник - за хвилину-двў процес маe скўнчитись.

Комп видав короткий писк. Я обернувся - й побачив чистий дисплей.

Й Ўгора, що поволў приходив до тями.

- То це ти! Он воно що!... - прохрипўв вўн, намагаючись встати.

- Ну, що там цўкавого? - кинув я кодову фразу.

Програмўст здригнувся ў безсило впав у крўсло.

- Слу...ха...ю... - ледь вичавив вўн з себе.

- Розкажи про себе! - звелўв я.

- Народився...

- Нў, не те! Який з тебе спецўалўст?

- Непоганий, - байдуже вўдповўв вўн. Байдуже, начe зомбў. Власне, вўн ў був тепер зомбў.

- Можеш написати "хитрий" вўрус?

- Можу, - таким самим тоном сказав Ўгор.

- А... писав? - раптовий здогад сяйнув менў в голову.

- Писав. "Крюгер" й "Стрибунець" - моў.

Я засмўявся. От звўдки "макака-резус"!

- "Крюгер" - що це таке?

- Вўрус. Рўвно о дванадцятўй починаe видавати звук, наче скрегочуть кўгтў.

- Чудово! - посмўхнувся я. - Отже, тепер ти мусиш написати вўрус, який би нўс цей "тест". Зрозумўв?

- Так, - голос програмўста лишався таким же безбарвним.

А що, новий вўрус можна так ў назвати - "Зомбў".

- У випадку небезпеки - знищиш текст ў себе. Зрозумўв?

- Так.

- Кодову фразу змўни на... скажўмо, "Чудова робота!". Ясно?

- Так.

- А тепер поводь себе як ранўше. До побачення!

Ўгор привўтно кивнув й розвернувся до дисплею, а я швидко вийшов з кўмнати.

Отже, щe одна. Щe одна людина повнўстю належить менў. Тепер за допомогою Ўгоревого вўрусу я захоплю щe бўльше мозкўв. А коли настане час - з'явлюсь на телестудўю, - чорт, погано, що Стаховича викрили! - зручно вмощуся перед камерою - й з екрану недбало кину народовў - своему народовў:

- Чудова робота!

Ў весь свўт буде мўй.

Але ж, чорт забирай, як все-таки хочеться поглянути, що дўeться на дисплеў протягом тих чотирьох хвилин!

Коли я буду володўти свўтом, мабудь все-таки не втримаюсь...