Жюль Верн - Плавучий острiв

Тим часом старанно розробляється й програма святкування. До неї входять гри, прийоми, подвійна релігійна церемонія — в протестантській церкві і в католицькому соборі, урочистий вечір у мерії, фестиваль у парку. Калістус Менбар пильним оком стежить за всім і скрізь, він не шкодує ані себе, ані своїх зусиль, можна сказати, він розтрачує своє здоров’я. Та нічого не вдієш! Він має палку, схильну до захоплення вдачу, і зупинити його тепер так само неможливо, як поїзд, який мчить щодуху.

Готова й урочиста кантата. Івернес як поет і Себастьян Цорн як композитор показали себе гідними один одного. Кантату виконуватимуть масові хори щойно утвореного хорового товариства. Сподіваються, що кантата справить незвичайний ефект, бо залунає в садку обсерваторії, освітленому електричними ліхтарями, коли вже спаде ніч. Потому молоді стануть перед урядовцем, що реєструє шлюби, а релігійний обряд відбудеться опівночі, серед феєричних вогнів, що засяють над Мільярд-Сіті.

Нарешті в морській далині заманячив давно очікуваний пароплав. Обіцяну нагороду — чималу кількість доларів — одержує один спостерігач Штирборт-Гарбора,

Дев’ятнадцятого лютого, о дев’ятій ранку, пароплав причалює до молу, і його негайно починають розвантажувати.

Зайва річ — перераховувати детально весь крам, коштовності, туалети, модні речі, художні оздоби, все те, з чого складається цей весільний вантаж. Досить сказати, що виставка цих речей, влаштована в просторих залах особняка Коверлі, має нечуваний успіх. Пройтись перед цими дорогоцінностями забажало все населення Мільярд-Сіті. Зрозуміло, що тільки казково багаті люди спроможні, незважаючи на ціну, придбати всю цю розкіш, хай так. Але треба взяти до уваги тонкий смак, художнє чуття, що визначали вибір цих речей, і саме цим можна милуватися без кінця. А втім, чужоземки, яких цікавить детальний перелік означених речей, могли б знайти його в числах «Стандарт-Кронікл» і «Нью-Геральд» за 21-е і 22-е лютого. Якщо це їх не задовольнить, то хай згадають, що повного щастя на цьому світі не буває.

— Хай йому чорт! — тільки й каже Івернес, виходячи з салонів особняка на П’ятнадцятій авеню у супроводі своїх трьох друзів.

— Хай йому чорт! Мені цей вислів видається найслушнішим, — зауважує Пеншіна. — Все це здатне спонукати вас одружитися з міс Ді Коверлі без всякого посагу… тільки заради одної неї.

Що стосується наречених, то треба признатись, що вони оглянули дуже поверхово це нагромадження блискучих витворів мистецтва й моди.

Стандарт-Айленд після прибуття пароплава знову взяв курс на захід, у напрямку Нових Гебрід. Якщо до 27 лютого з’явиться хоч один острів архіпелагу, капітан Сароль зійде на берег разом зі своїми супутниками, і Стандарт-Айленд зможе вирушити в зворотний путь.

Плавати в західних областях Тихого океану куди легше, бо їх дуже добре знає капітан-малаєць. На прохання комодора Сімкоо, що потребував його допомоги, капітан Сароль увесь час вартує на вежі обсерваторії. Як тільки виникнуть на обрії перші високості, можна буде одразу підійти до Броманга, найближчого на сході острова архіпелагу, що дозволить обминути численні підводні рифи, розкидані навколо Нових Гебрід.

Може, випадково, а може, бажаючи бути присутнім на весільному святі, але капітан Сароль маневрував настільки повільно, що перші острови з’явились тільки вранці 27 лютого — саме того дня, на який призначено шлюбну церемонію.

Та, зрештою, це й неважливо. Шлюб Уолтера Танкердона і міс Ді Коверлі не буде менш щасливим од того, що його відзначатимуть поблизу Нових Гебрід, і, якщо ці славні малайці матимуть од цього втіху — а вони з цим і не криються, — хай собі беруть участь у весільних святах на Стандарт-Айленді.

Зустрінувши на своєму шляху кілька острівців, Стандарт-Айленд обходить їх, здаючись на дуже точні вказівки капітана Сароля, і прямує до Броманга, залишаючи на півдні висоти острова Тана.

Себастьян Цорн, Фрасколен, Пеншіна й Івернес опинились тут поблизу — за три сотні миль щонайбільше — французьких володінь у західній частині Тихого Океану, де живуть їхні антиподи [136] Антиподи ( тут ) — мешканці взаємно протилежних пунктів земної кулі. , і розташовані острови Лоялті і Нової Каледонії, що правлять Франції за місце заслання.

Острів Броманга, вкритий вглибині густими лісовими хащами, перетинають численні горби, між якими розстилаються широкі рівнини, цілком придатні до обробітку. Комодор Сімкоо зупиняється на відстані одної милі від бухти Кука на східному узбережжі острова. Підходити ближче було б необережно, бо коралові стрілки, що виступають на поверхні води, висуваються тут у море на півмилі від берега. Зрештою, губернатор Сайрус Бікерстаф не має наміру робити стоянку ані перед цим островом, ані деінде в межах цього архіпелагу. Закінчиться святкування, малайці зійдуть на берег, і Стандарт-Айленд повернеться до екватора й відтіль до бухти Магдалини.