Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

Після нічиї з фінами до складу ЧССР були повернуті багатодосвідчені футболісти, в тому числі і дуже надійний воротар Іво Віктор. Гра команди покращилася, проте в цей же час не менш успішно виступали і румуни, які в підсумку обійшли чехословаків лише за різницею м’ячів. Відзначився у складі румунів двома забитими м’ячами і Мірча Луческу, який пропустив початок сезону через травму. У вирішальному матчі Луческу міг стати і головним винуватцем невдачі, адже на 19-й хвилині не зміг відкрити рахунок, пробивши прямо у воротаря з пенальті. Однак завдяки голам Дембровські і Добрина румуни виграли головне для себе в цьому відбірковому циклі протистояння з чехословаками.

Що характерно, чехословацька команда до цього теж проявила люб’язність – у виграному в румунів домашньому поєдинку Адамец також не реалізував пенальті, відправивши м’яча вище воріт.

Що ж стосується ще одного учасника турніру в групі – збірної Уельсу, вона відзначилася хіба що двома перемогами над Фінляндією, які стали можливими завдяки висхідній зірці валлійського футболу Джону Тошаку. За наступні 10 років цей футболіст виграє всі можливі клубні трофеї в Англії і Європі з «Ліверпулем», а пізніше – як тренер – збере приголомшливу колекцію нагород в Уельсі, Іспанії і навіть Туреччині.

7 жовтня 1970, Прага. Чехословаччина – Фінляндія 1: 1 (Альбрехт 30ʹ, М. Паателайнен 41ʹ).

11 жовтня 1970, Бухарест. Румунія – Фінляндія 3: 0 (Думітраке 27ʹ, 41ʹ, Р. Нунвайллер 78ʹ).

11 листопада 1970, Кардіфф. Уельс – Румунія 0: 0.

21 квітня 1971, Суонсі. Уельс – Чехословаччина 1: 3 (Р. Девіс 58ʹ – пен. – Я. Чапковіч 78ʹ, 83ʹ, Таборскі 80ʹ).

16 травня 1971, Братислава. Чехословаччина – Румунія 1: 0 (Весели 88ʹ).

26 травня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Уельс 0: 1 (Тошак 54ʹ).

16 червня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Чехословаччина 0: 4 (Я. Чапкович 12ʹ, Поллак 16ʹ, Карк 83ʹ, 89ʹ).

22 вересня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Румунія 0: 4 (Іорданеску 25ʹ, Н. Лупеску 37ʹ, Дембровські 54ʹ, Луческу 63ʹ – пен.).

13 жовтня 1971, Суонсі. Уельс – Фінляндія 3: 0 (Дербан 10ʹ, Тошак 53ʹ, Д. Ріс 89ʹ).

27 жовтня 1971, Прага. Чехословаччина – Уельс 1: 0 (Куна 60ʹ).

14 листопада 1971, Бухарест. Румунія – Чехословаччина 2: 1 (Дембровські 25, Добрин 52ʹ – Я. Чапковіч 50ʹ).

24 листопада 1971, Бухарест. Румунія – Уельс 2: 0 (Н. Лупеску 9ʹ, Луческу 74ʹ).

Підсумкова таблиця групи 1

Боротьбу за вихід у чвертьфінал у другій групі, мабуть, слід вважати найбільш напруженою з усіх восьми. Судіть самі – за путівку тут боролися відразу три команди: Угорщини, Франції та Болгарії, поперемінно змінюючи один одного на лідерських позиціях.

Угорці почали і закінчили турнір першими: в стартовому матчі вони без проблем перемогли норвежців. Французи, що мріяли про відродження слави «триколірної» збірної, виграли у тих-таки скандинавів так само легко і навіть з тим самим рахунком – 3: 1. Першими осічку допустили болгари, які зіграли з Норвегією вдома 1: 1 – забігаючи наперед, зазначу, що це буде єдине очко скандинавів у відбірковому циклі.

Проте вже навесні 1971-го все стало з ніг на голову: спочатку угорці не змогли вдома переграти французів, а потім болгари вдома виграли у збірної Угорщини 3: 0! Відрив Болгарії від суперників збільшився після великої перемоги вдома над норвежцями у червні. Французи, втім, підтяглися на друге місце у вересні, обігравши норвежців на виїзді. А оскільки, згідно з жеребкуванням, саме ці дві команди закінчували відбірковий турнір спареними матчами між собою, футбольна громадськість очікувала, що доля путівки на ЄВРО-72 від групи вирішиться в останньому матчі в Софії.

Ключовим моментом у боротьбі стала зміна наставника збірної Угорщини – замість Йожефа Хоффера головним тренером був призначений 49-річний Рудольф Ілловськи. Як часто буває, струс від зміни тренера чудодійним чином перетворив збірну Угорщини. У трьох матчах, що залишилися, мадяри досягли трьох перемог із загальним рахунком 8: 0, а їхній лідер Ференц Бене зробив серйозну заявку на звання кращого бомбардира турніру.

Особливо показовим вийшов матч на Парк-де-Пренс, де Бене і компанія просто втоптали в газон всі надії французів на участь у фінальному турнірі ще в першому таймі. Перемоги ж вдома над болгарами та норвежцями вийшли швидше логічними і не вибивалися із загальної картини переваги оновленої угорської збірної над суперниками.