Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

Багато коментаторів, що виросли в часи, коли це правило стало вже звичним, називають його «спортивною лотереєю». Що ж, таких спеціалістів варто відіслати у 60-ті, коли долю медалей Чемпіонатів Європи вирішувала монета.

Іншим нововведенням, що рішуче змінило характер гри, стала можливість замін. До цього команди ризикували догравати матч в меншості, якщо їхні гравці отримували травму. Відтепер же кожен тренер отримав право робити впродовж матчу дві заміни. Травми – травмами, а ось змінювати тактичний малюнок по ходу гри, посилюючи ту або іншу лінію – можливість, яка, поза сумнівом, підвищила роль тренера не лише при підготовці до гри, але і по ходу самого матчу.

Збірна СРСР підійшла до турніру, як стало вже звичним, з новим тренером. Старійшину тренерського цеху, тріумфатора Олімпіади 1956 року і Кубка Європи-1960 Гавриїла Качалина вкотре «відправили на пенсію» за «провальний» результат на Чемпіонаті світу в Мексиці, де досить сильна збірна СРСР не потрапила до числа півфіналістів, поступившись дорогою Уругваю в додатковий час. Гавриїл Дмитрович ще попрацює по одному сезону з динамівцями Тбілісі та Москви, а також в ташкентському «Пахтакорі», але не досягне значних успіхів. Загалом під час відбору і фінальної частини ЄВРО-72 радянська збірна поставить не лише власний, а всесвітній рекорд за кількістю тренерів головної команди країни.

На попередньому етапі тренером головної збірної СРСР був Валентин Ніколаєв – головний тренер клубу ЦСКА. Як було прийнято в Країні Рад, гравці і тренери армійців були військовослужбовцями, приписаними до певних військових частин. Полковник Ніколаєв разом з клубом став чемпіоном Союзу в 1970-му, а наступного року, коли тренував паралельно клуб і збірну, «опустив» ЦСКА на незвичне дванадцяте місце. Армійці того року уникнули вильоту в першу лігу лише завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів в порівнянні з «Пахтакором», який зайняв 15-те місце. За подібними «успіхами» послідувала очікувана негайна реакція міністра оборони СРСР – маршала Гречко. Він видав наказ, яким полковник Ніколаєв мав припинити співпрацю зі збірною країни і сконцентруватися на роботі в клубі.

Наказ був виконаний, а на капітанський місток головної команди зійшов тренер олімпійської збірної СРСР (після гіркого досвіду 1968 року команди нарешті було вирішено розділити) Микола Гуляєв. Треба сказати, що олімпійці (як їх ще називали в радянський час, «перспективні кандидати в першу збірну») Радянського Союзу в той час наводили страх на всю Європу, виносячи Нідерланди, Францію та Австрію з великим рахунком. Але так склалося, що тренером головної збірної Гуляєв пропрацював всього нічого: 41 день підготовки до чвертьфіналу і самі матчі. Відразу ж після того, як перша збірна пробилася на ЄВРО, а олімпійська завоювала путівку в Мюнхен, тренер був звільнений з обох постів.

Першу збірну до Бельгії, а потім і олімпійську збірну в Мюнхен повіз вихованець донецького футболу Олександр Пономарьов, вищим досягненням якого можна вважати чемпіонство в першості СРСР з «Динамо» (Москва) у 1963 році. До речі, це було передостаннє чемпіонство колись легендарного клубу в першостях СРСР і останній по-справжньому зоряний рік його воротаря Лева Яшина.

У першій групі виявилося два явних претенденти на єдину путівку в чвертьфінал – географічні сусіди і одвічні суперники Румунія і Чехословаччина. Пікантності двобоям цих збірних додавало й недавнє протистояння в рамках мексиканського Мундіалю, де румуни мінімально виграли в очній зустрічі, але не здобули успіху в інших іграх, а чехословаки взагалі програли всі матчі в групі.

Слід визнати, що група у збірної Чехословаччини підібралася не сама прохідна – з Англією, Бразилією і Румунією. Проте не минуло й 10 років, як ті ж чехи зі словаками лише у фіналі програли Бразилії легендарного Пеле! А тут посіли останнє місце в групі з двома забитими м’ячами і нулем очок!

Не стерпіла такої ганьби Чехословацька федерація футболу і… відрахувала зі збірної всіх учасників Чемпіонату світу 1970 року на чолі з тренером! У результаті вже за 11 тижнів після закінчення світової першості у відборі на ЄВРО-72 на матч з фінами вийшла абсолютно оновлена збірна Чехословаччини.

Звісно, що гравців цієї оновленої команди не по сільських клубах набрали, та ось зігратися як слід хлопці не встигли. До того ж збірна Фінляндії відстояла єдиний забитий м’яч, дружно обороняючи свої ворота. У результаті – нічия, яка згодом буде коштувати команді ЧССР участі у фінальному турнірі, а для фінів залишиться боязкою одиничкою в графі набраних очок у всьому відбірковому циклі ЄВРО-72.