Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

4 грудня 1963, Люксембург. Люксембург – Данія 3: 3 (Пило 1ʹ, Клен 23ʹ, 50ʹ – Мадсен 9ʹ, 30ʹ, 46ʹ).

10 грудня 1963, Копенгаген. Данія – Люксембург 2: 2 (Мадсен 16ʹ, 70ʹ – Леонар 13ʹ, Шміт 84ʹ).

18 грудня 1963, Перегра. Амстердам. Данія – Люксембург 1: 0 (Мадсен 43ʹ).

11 березня 1964, Севілья. Іспанія–Ірландія 5: 1 (Амансіо 12ʹ, 29ʹ, Фусте 15ʹ, Марселіно 33ʹ, 88ʹ – МакЕвой 21ʹ).

8 квітня 1964, Дублін. Ірландія–Іспанія 0: 2 (Сабалья 25ʹ, 88ʹ).

25 квітня 1964, Коломб. Франція – Угорщина 1: 3 (Коссе 73ʹ – Альберт 15ʹ, Тічи 16ʹ, 70ʹ).

23 травня 1964, Будапешт. Угорщина – Франція 2: 1 (Шіпош 24ʹ, Бене 55ʹ – Комбо 2ʹ).

13 травня 1964, Стокгольм. Швеція – СРСР 1: 1 (Хамрін 87ʹ – Іванов 62ʹ).

Швеція: Арвідссон, Русандер, Вінг, Бергмарк, Юханссон, Мільд, Хамрін, Більд, Симонссон, Мартінссон, Перссон

СРСР: Яшин, Мудрик, Шестерньов, Глотов, Воронін, Корнєєв, Численко, Іванов, Гусаров, Малофєєв, Короленков.

27 травня 1964, Москва. СССР – Швеція 3: 1 (Понєдєльнік 32ʹ, 56ʹ, Воронін 83ʹ – Хамрін 78ʹ).

СРСР: Яшин, Мудрик, Шестерньов, Глотов, Воронін, Корнєєв, Численко, Іванов, Понєдєльнік, Гусаров, Хусаїнов

Швеція: Арвідссон, Русандер, Вінг, Бергмарк, Мільд, Свенссон, Хамрін, Більд, Симонссон, Мартінссон, Перссон.

У фінального турніру було два фаворити – господарі іспанці та збірна СРСР, яка до того ж мала статус чемпіона Європи. Угорці, при всій повазі, фаворитами не були, а про данців іспанська преса писала, як про випадковість фінального турніру. Жеребкування розвело іспанців і радянську збірну – першій випало відкривати турнір матчем з угорською збірною, другій – можливість проекзаменувати збірну Данії на чолі з Мадсеном.

Матч у Мадриді між іспанцями і угорцями проходив у винятково важких умовах – на дворі було +32, а гру команди почали в 17: 00 за місцевим часом. Багато фахівців потім стверджували, що іспанці навмисно вибрали настільки ранній початок матчу, щоб сама погода зіграла їм на руку.

По грі ж молода угорська команда анітрохи не поступалася іменитим господарям. І якщо в першому таймі за всю команду відіграв на вищому рівні голкіпер Сентміхаі – воротар будапештського «Вашаша» відбив у першому таймі 11 (!) ударів у створ воріт, – то у другій половині уже іспанці відчули на собі небезпеку угорських атак.

Іспанці змогли пробити Сентміхаі всього один раз – на 36-й хвилині справжній лідер іспанської збірної Луїс Суарес на замаху обдурив захисників і видав чудовий пас на хід Переда, який вихором увірвався в штрафну і котнув м’яча у сітку повз воротаря.

Однак у другому таймі жарко стало вже в штрафному Іспанії. Спочатку Флоріан Альберт забив чистий гол, скасований арбітром, який вгледів «поза грою», а потім наймолодший у складі угорців Ференц Бене здійснив сольний прорив і зрівняв рахунок.

У фінальному турнірі на першості 1964 було передбачено додатковий час для матчів, в яких за 90 хвилин не було виявлено переможця. Саме угорці стали командою, яка вдосталь «награлася» – кожен матч підопічні Лайоша Баротті грали не 90, а 120 хвилин. Забігаючи наперед, слід визнати, що додатковий час приносив молодим угорцям як радість, так і розчарування, але в обох випадках саме футболісти з берегів Балатону виявлялися краще готові фізично.

Іспанці, які впустили перемогу за 6 хвилин до закінчення основного часу, почали екстра-тайм невпевнено. У перші 15 хвилин просто зобов’язаний був стати героєм своєї країни 19-річний Бене: двічі він отримував м’яч у просто вбивчих позиціях біля воріт Хосе Ірібара, але хвилювання і поспіх не дозволили угорцю вразити ціль. А потім спрацював відомий футбольний закон: «не забиваєш ти – забивають тобі». Іспанці здобули право на кутовий, поспішаючи підійшли до штрафної суперника, Переда подав – і м’яч знайшов голову Амансіо, від якої влетів у ворота. Так в «матчі двох рівних» перемогли господарі, на боці яких була погода, арбітр і 39 тисяч уболівальників на трибунах.

У той час, коли іспанці все ще з’ясовували стосунки з угорцями, в Барселоні на полі «Ноу Камп» вийшли команди СРСР і Данії. Напруженої гри не вийшло – данці виглядали важко, за прудкими Понєдєльником, Численком і Хусаїновим не встигали, а кращий бомбардир відбіркового турніру Мадсен відрізнявся хіба що капітанською пов’язкою. Наприкінці першої 20-хвилинки Воронін після подачі кутового забив ударом в падінні «ножицями», після чого питання про переможця півфіналу було зняте.