Мари Кондо: Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

Саме це потрібно зробити, аби виконати таке завдання. Провести ідеальне та цілковите прибирання за один раз не так важко. По суті, кожен на це здатен. Якщо ви хочете уникнути «ефекту зворотної дії», це єдиний спосіб, аби досягнути такої мети.

Чи бувало таке, що вночі перед іспитом ви ніяк не могли сісти за науку й починали шалено прибирати? Зізнаюся: зі мною таке траплялося. Правду кажучи, для мене це було звичною справою. Я збирали всі папери, що переповнювали мій стіл, і викидала їх у смітник. Тоді, не маючи сил зупинитися, збирала всі підручники та зошити, якими була заповнена моя кімната, і починала розставляти їх на полицях. Нарешті, я відчиняла шухляду столу й упорядковувала свої ручки та олівці. Не встигала я й озирнутися, як годинник показував пів на третю ночі. Зморена сном, я зривалася з ліжка о п’ятій ранку й панічно бралася за науку.

Я думала, що така потреба в прибиранні перед іспитами була моєю особливістю, але я зустрічала багато людей із подібною проблемою і тоді зрозуміла, що таке явище – не рідкість. Багато людей відчувають потребу прибирати під час стресу, наприклад перед іспитом. Але ця потреба не виникає через те, що вони хочуть прибрати у своїй кімнаті. Вона з’являється через бажання привести до порядку ще щось. Насправді їхній мозок готовий до навчання, але, коли він помічає неохайний простір, увага переміщується на «мені потрібно прибрати у своїй кімнаті». Той факт, що потреба в прибиранні зникає, коли вирішується кризова ситуація, лише підтверджує цю теорію. Як тільки іспит складено, енергія, яку ви вклали минулої ночі у прибирання, розсіюється і життя повертається до норми. Пам’ять людини стирає всі думки про прибирання. Чому? Тому що проблему вирішено, тобто «прибрано» потребу в навчання перед іспитом.

Це не означає, що, прибравши в кімнаті, ви заспокоїте свій збуджений мозок. Хоча це допоможе вам на деякий час відчути полегшення, ефект триватиме недовго, тому що ви не звернули уваги на справжню причину занепокоєння. Якщо ви дозволите обманювати себе, досягаючи прибиранням лише тимчасового полегшення, ви ніколи не відчуєте потреби очистити свій психологічний простір. Так було зі мною. Прибирання кімнати забирало стільки часу, що я завжди пізно сідала за навчання, а мої оцінки в результаті були жахливими.

Уявімо собі захаращену кімнату. Безлад у ній не утворюється сам собою. Ви, людина, яка живе у ній, утворюєте безлад. Є навіть такий вислів: «Безлад у кімнаті – безлад у голові». Ось що я про це думаю. Коли кімната забруднюється, причина цього – не лише фізична. Візуальний безлад відволікає нас від істинної причини непорядку. Насправді безлад – це результат інстинктивного рефлексу, який відволікає нашу увагу від суті проблеми. Якщо ви не можете розслабитися у чистій та прибраній кімнаті, спробуйте впоратися зі своїм відчуттям занепокоєності. Це може пролити світло на те, що справді вас хвилює. Коли ваша кімната чиста й охайна, у вас не залишається іншого вибору, як проаналізувати свій внутрішній стан. Ви зможете побачити ті проблеми, яких уникали, і будете змушені вирішити їх. Як тільки ви почнете прибирати, ви «перезавантажите» своє життя. У результаті воно почне змінюватися. Саме тому завдання прибирати свій будинок має бути виконане швидко. Це допоможе вам зайнятися справді важливими питаннями. Прибирання – це лише інструмент, а не пункт призначення. Справжньою метою має бути дотримання такого способу життя, який вам найбільше подобається, – відразу ж після того, як ви наведете лад у домі.

Яка перша проблема, пов’язана з прибиранням, спадає вам на думку? Для багатьох – це проблема зберігання речей. Мої клієнти хочуть, аби я навчила їх, куди що класти. Повірте, я можу це зробити, але, на жаль, справжня проблема полягає не в цьому. Пастка криється в слові «зберігання». Статті про те, як організувати і зберігати ваші речі та продукти, завжди супроводжуються шаблонними фразами, завдяки яким така справа видається простою, наприклад: «Організуйте свій простір миттєво» або «Прибирайте швидко та легко». Люди за своєю природою схильні обирати легший шлях, і більшість із них купується на методи зберігання, які пропонують швидкі та зручні способи позбутися видимого безладу. Зізнаюся: був час, коли я також вірила у міф про зберігання.

Як шалений прихильник журналів для домогосподарок ще з самого дитинства, щоразу, коли я читала статтю про те, куди прибирати речі, я одразу ж хотіла випробувати всі пропозиції. Я робила шухлядки з коробок для серветок і брала гроші зі своєї скарбнички, аби придбати корисні речі для зберігання. Коли я була старшокласницею, дорогою додому заходила в магазин «Зроби сам» та оглядала журнальний стенд, шукаючи найновіші видання. Одного разу я навіть зателефонувала виробникові якогось дуже цікавого предмета й докучала адміністраторові проханнями розповісти мені історію його створення. Я свідомо використовувала ці предмети для зберігання, аби впорядкувати свої речі. Тоді я стояла й милувалася своїми виробами, радіючи з того, наскільки зручним став світ. Із цього досвіду я можу чесно заявити: методи зберігання не вирішують проблеми, як позбутися непотребу. Зрештою, вони є лише побіжним рішенням.