Мари Кондо - Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

Я часто натрапляю на зламані телевізори та радіоприймачі в будинках своїх клієнтів. Звичайно, їх не варто зберігати. Якщо у вас є зламані прилади, розглядайте це як можливість зв’язатися з вашою місцевою компанією з утилізації відходів і позбудьтеся їх.

Матрац чи розкладне ліжко, ковдра, подушка, підковдра, простирадла – один комплект постільної білизни займає чимало місця. Це те, що мої клієнти часто викидають під час наших занять – і знову ж таки, без жодної краплини жалю. Хоча потрібно мати запасну постільну білизну, якщо до вас часто навідуються гості, але в цьому немає ніякої необхідності, якщо гості залишаються на ночівлю лише раз чи два на рік. Якщо вам справді потрібен комплект, ви можете взяти його напрокат. Це альтернатива, яку я рекомендую. Постільна білизна, яка нескінченно довго лежить у комоді, часто має такий неприємний запах, і ви б усе одно не дали її гостям. Понюхайте й переконайтеся самі.

Чи маєте ви колекцію косметичних зразків, які вже більше року лежать у вашому домі без діла? Багато людей зберігають їх для подорожей, але ніколи так і не беруть із собою. Я зв’язувалася з кількома косметичними виробниками й цікавилася терміном придатності таких товарів. Відповіді були різними. Для деяких зразків він становить кілька тижнів, для інших – цілий рік. Коли кількість умісту мала, що й характерно для косметичних зразків, то якість псується швидше. А користуватися непридатною косметикою на курорті, від якого ви б мали отримувати задоволення, – не надто розумно.

Пояси для схуднення, скляні пляшечки для змішування ефірних олій, якийсь особливий соковитискач, тренажер для схуднення, який імітує рухи коня під час верхової їзди, – здається марнотратством викинути такі дорогі речі, які ви придбали через Інтернет, але якими так і не користувалися як слід. Повірте, я вас чудово розумію. Але ви можете їх відпустити. Радість, яку ви відчували під час купування цих речей, – ось що має значення. Висловіть свою вдячність за їхній внесок у ваше життя, кажучи: «Дякую за той ентузіазм, який ви мені дали, коли я вас купувала» або «Дякую, що допомогли підтягнути мою фізичну форму». А тоді можете позбутися їх з упевненістю, що ви покращили стан свого здоров’я завдяки цим товарам.

Серветка для екранів мобільних телефонів, що йшла «в подарунок» до пляшки пива, ручка з назвою вашого навчального закладу, віяло, яке вам вручили на якомусь заході, талісман, що йшов разом із пляшкою солодкого напою, набір пластмасових горнят, який ви виграли в лотерею, кухлі з логотипом пивної компанії, відривні аркуші з назвою фармацевтичної компанії, тека з п’ятьма аркушами промокального паперу, рекламний календар (досі запакований), кишеньковий календар (яким ще досі ніхто не користується, хоча минуло вже півроку). Ці речі не дадуть вам радості. Викиньте їх без будь-яких роздумів.

Тепер, коли ви впорядкували свій одяг, книжки, документи та комоно , настав час взятися за останню категорію – речі, які мають сентиментальну цінність. Я залишила їх на кінець, тому що ці речі найскладніше викинути. Як зрозуміло з самої назви, сувенір – це згадка про той час, коли ця річ подарувала нам радість. Думка викинути його породжує страх, що ми втратимо ці безцінні спогади разом із ним. Але не варто хвилюватися. По-справжньому дорогі спогади ніколи не зникнуть, навіть якщо ви викинете предмети, пов’язані з ними. Подумайте про своє майбутнє: чи варто зберігати пам’ятки про події, про які ми можемо забути? Ми живемо зараз. Не важливо, яким було наше минуле, ми не можемо там залишатися. Радість та ентузіазм, які ми відчуваємо зараз, мають набагато більше значення. Тому ще раз: найкращий спосіб вирішити, чи залишати річ, – узяти її та запитати себе, чи дає вона мені радість.

Дозвольте розповісти про мою клієнтку, яку я називатиму «А». Їй було тридцять років, вона мала двох дітей, а вся сім’я складалася з п’ятьох людей. Коли я прийшла до неї на наше друге заняття, було очевидно, що кількість речей у її домі зменшилася. «Ви справді добре попрацювали, – сказала я. – Схоже, ви позбулися тридцяти пакетів непотребу». Задоволена, вона відповіла: «Так, це правда! Я відправила всі свої сувеніри до мами».