Аарон Швальнер - Серпи. Таємниця правда головною психушки Росії

Як і від поглядів. Ті, хто віддають перевагу гучній, всеохоплюючій спілкування тишу, лежать мовчки. Але у них є інший недолік – погляди. Прямі, нищівний, божевільні. Запитувачі тебе про щось і, в той же час, настирливо затверджують тебе в думці про те, що все у тебе погано і буде ще гірше – приблизно, як у них. Ти хочеш відігнати цю думку, сховатися від неї, а куди – шум не дозволяє тверезо оцінити обстановку, відволіктися, проаналізувати поточний момент. Поміщення особи в такі умови, як виявилось, – метод експертного дослідження. Полягає він у тому, що люди з різними діагнозами (включаючи буйних і абсолютно здорових), з різних соціальних верств (від бомжів до підприємців середньої руки і доцентів) і з різними темпераментами на місяць замикаються в крихітній – не палаті – тюремній камері з броньованими і загратованими вікнами без можливості виходу за її межі і будь-якого контакту з зовнішнім світом.

… -Значить, так, – вирвавши тебе на хвилину з лап божевілля, яке тобі ще належить зануритися, бурмоче медсестра, яка сидить проти тебе в процедурному кабінеті, – куріння у нас в будь-який час, прийом їжі – за розкладом. В 9, 13, 17. Ще полуденок, другий сніданок і кефір після вечері. Народ в основному нормальний, слабкий. Є шафа з книгами, є бібліотека для подэкспертных. Ходити туди не можна, але звідти можна замовляти книги по каталогу. Телевізор – з 16 до 22 годин, у вихідні з десятої ранку. Підйом не строго за розкладом, ближче до сніданку, до 9, а ось відбій суворо – в 22.00, не пізніше. Ще бувають прогулянки в нашому дворику по годині в день, крім четверга (день прийому) та неділі (дня прийому передач).

– А в якій годині прогулянки?

– Зазвичай з 14 до 15.

– А телефон?

– Так, телефон. Щодня з 18 год 30 хв до 19 год., у вихідні дні можуть дати раніше. Можна дзвонити, користуватися інтернетом. Але тут є момент – деякі хлопці в палаті під домашнім арештом, їм не можна телефон давати, як би вони не просили.

– Ліки?

– Після прийому їжі, за розкладом. Ще є питання?

– Ні.

– Тоді іди в палату.

І знову повернення. Повернення в світ гула, галас, говоріння. Цей гомін і галас ти можеш спостерігати з боку, а можеш стати його частиною – якщо зловиш його скажений ритм, тому що, крім високих частот, тут ще й висока швидкість повідомлення інформації часом абсолютно непотрібною, порожній, а часом і зовсім вигаданою і абсурдною, але носящейся по палаті в пошуках притулку з барабанними перетинками. Можеш приєднатися до тієї чи іншої купці добровільно, а можеш дочекатися, коли вона сама знайде тебе у відповідності з твоїми інтересами, а вже продовжувати діалог з володарем унікальних відомостей чи ні – вирішувати тобі. Щоб не звихнутися, звичайно, куди-то потім обов'язково вольешься, нехай, не розділяючи до кінця божевільних і диких точок зору на елементарні речі, але все ж відволікаючись від сюрреалізму, що відбувається зовні і зсередини тебе самого. Все-таки людина – істота соціальне…

– На первинний огляд!

Ось. Не слід думати, що божевільні тут надані самі собі, як у знаменитому оповіданні Антона Павловича Чехова. Здається абсурд, як і все, що тут діється – є метод експертного дослідження. По суті, якщо не найсуворіше, то одне із найсуворіших співбесід належить вам у перший день, зазвичай ближче до другої половини або навіть до кінця дня. Воно називається «первинний огляд» і представляє якусь подобу тієї самої підсумкової комісії, що ще чекає на вас в день виписки. Специфіка цього методу дослідження полягає в тому, що людину, тільки-тільки поміщеного в дикі умови постійно кричать «Серпів», який ще перебуває в шоці від тутешніх порядків і не знає, як з цього стану вийти, погано уявляючи собі, в той же час, своє майбутнє, яке в таких обставинах абсолютно не здається райдужним, ставлять перед десятком вчених і починають опитувати про симптоми його хвороби і про те, чому він з'явився тут. Не витримаєш цей іспит – вважай, що підсумкову битву програв, вся війна нанівець. Потім, звичайно, у тебе буде ще можливість виправитися, щось сказати, договорити, доповнити, але загальне враження про тебе і твій діагноз формується у співробітників відділення відразу, під час цього огляду. І від'ємний знак, під яким воно сформується, буде залежати від твоїх конкретних цілей на експертизі: якщо хочеш добре зіграти психічний розлад, щоб «відкосити» від статті, але не зумієш вчасно перебудуватися з шаленою балаканини і ґвалту палати на робочий лад взаємодії з експертами, почнеш мимрити, відповідаючи на їх питання – визнають симулянтом; якщо ж хочеш зняти діагноз, відхреститися від клейма божевільного, повернутися до життя, довівши спостерігачам твоїм свою нормальність, але виразно нічого сказати не зможеш, не зумівши швидко підготувати психоемоційну сферу до контакту з ними – на століття залишишся засудженим до психлікарні.