Девид Дюк - Як ізраїльський тероризм і американська зрада спричинилися до атак 11 вересня

Слідом за своїми ізраїльськими ватажками, єврейські журналісти тепер починають проштовхувати в закон застосування катувань і в Америці! У недавньому випуску «Ньюсуїк» ( Newsweek ) помістив статтю, озаглавлену «Час подумати про катування; виживання в цьому новому світі може жорстко зажадати старих методів, що, здавалося, уже вийшли з уживання» [20] як редакційну. Навіть такий відомий чемпіон у боротьбі за громадянські права і волі єврей Алан Дершовіц, тепер став затятим проповідником тортур [21].

Віктор Островський, колишній агент Моссаду, написав дві книги про ізраїльський терор проти супротивників. В одній із них він обговорює тему міграції палестинців, які нелегально перетинають кордон у пошуках роботи в Ізраїлі. Від багатьох тисяч цих молодих людей не надходило жодних звісток після того, як їх схопили ізраїльські силовики. Декого з них узято до науково-дослідних центрів ABC, де їх піддають невимовному жахові випробувань хімічної, ядерної чи біологічної зброї.

«…ABC виступає за розробку атомної, бактеріологічної і хімічної зброї. Наші видатні науковці-епідеміологи розробили різні засоби для Судного Дня ... , у разі тотальної війни, у якій цей тип зброї буде необхідним, — у нас не може бути права на помилку. З цього погляду палестинські елементи, які просочуються до Ізраїлю, щонайбільше підходять як піддослідні свинки. На них можна перевіряти, чи спрацювала належне та зброя, що її розробили вчені, перевіряти на них швидкість її впливу й у підсумку зробити її більш ефективною»[22].

Терор проти ліванського народу

Під час ізраїльського вторгнення й окупації Лівану з 1978 по 2000 рік, принаймні 15 тис. осіб цивільного населення було вбито. Характерним актом ізраїльського терору було навмисне бомбування центру ООН у Кані (Ліван). Статтю, про яку мовитиметься, було написано не палестинцем, не арабом чи мусульманином, а англійцем Робертом Фіском, одним з найбільш шанованих британських журналістів, які працюють на Близькому Сході. Написано її для лондонської газети « The Independent ». Якщо хтось з американців захоче збагнути глибину ненависті, що її збуджує Ізраїль до Америки, прочитайте цей жаский звіт і мужньо гляньте на фотографії, що демонструють страхіття ізраїльського терору. Більшість американців читали незліченні звіти про криваві злодіяння під час Голокосту чи навіть історії про ізраїльські жертви від рук палестинських бомбістів-самогубців. Вони бачили безліч найжахливіших кінострічок чи документальних фільмів про єврейські жертви, але більшість американців ніколи не мала можливості прочитати хоча б один репортаж, подібний до того, що його процитовано нижче. Я впевнений, цього ви не прочитаєте в таких репортажах американських газет, журналів, не побачите в теленовинах.

«Кривава дійсність ізраїльського тероризму. Робітники дістають з-під руїн жертви — (головним чином жінок, дітей і людей похилого віку) — знищені ізраїльськими силами в Лівані, включаючи обезголовлених дітей.

Кана, південний Ліван. Це була різанина. З часів Сабри і Шатіли навряд чи я бачив таку кількість безневинно зарізаних людей, як тут. Ліванські жінки-біженки, діти і чоловіки лежали штабелями з відрізаними долонями, руками або ногами, без голів або роз-патрані. Їх було набагато більше, як сотня. Дитина лежить без голівки. Ізраїльські снаряди косили їх, у той час як вони вважали, що перебувають під прикриттям Організації Об'єднаних Націй, вірячи, що вони в безпеці під захистом світового співтовариства. Подібно до мусульман Сребреніци (Югославія), мусульмани Кани помилилися.

Перед палаючим будинком, у розташуванні штабу батальйону ООН Fijian, дівчина тримала тіло сивоволосої людини, чиї очі оскляніло дивилися на неї, і вона трясла своїми руками труп, у пронизливому плачі й крику, повторюючи ті самі слова: «Мій батьку, мій батьку». Солдат ООН з батальйону Fijian стояв серед моря тіл і, без жодного слова, тримав тільце обезголовленої дитини.

...Коли я йшов до них, я послизнувся на людській руці ...

Масакрування цивільного населення, учинене ізраїльтянами, у цьому жахливому десятиденному наступі (учора ввечері почато 206-ту атаку) було таким цинічним, таким лютим, що жоден ліванець до кінця днів не простить цього. У суботу атаковано санітарну машину, у Яохморе на день раніше було вбито медсестер, чотири дні тому ізраїльською ракетою обезголовлено дворічну дівчинку. І вчора рано-вранці ізраїльтяни вчинили криваве убивство родини з 12 осіб — наймолодший мав лише 4 дні від народження — ізраїльський вертоліт обстріляв ракетами їхній будинок.