Дмитро Чобіт - Макуха

Через непорозуміння гілок влади у парламенті

вже 2 місяці лежать антиінфляційні закони.

Юлія Тимошенко,

Прем'єр-міністр України [6] [6] 3 виступу на мітингу перед виборцями м. Києва // Київський майдан. - 2008. - Травень. - Спецвипуск №5. - С.1. .

Наша фракція чітко поставила вимоги: ухвалити антиінфляційні

закони тому, що важливішого за це питання сьогодні немає.

Юлія Тимошенко,

Прем'єр-міністр України [7] [7] 3 виступу на мітингу перед виборцями м. Києва // Київський майдан. - 2008. - Травень. - Спецвипуск №5. - С.1. .

Так званий «пакет антиінфляційних законів» став каменем спотикання у Верховній Раді України; через нього три дні поспіль - із 13 по 15 травня 2008 року бютівські депутати блокували трибуну і президію парламенту. Керівник фракції БЮТ І.Г. Кириленко заявив, що так триватиме, доки не приступлять до їхнього розгляду. Як наслідок, Верховну Раду колотило і лихоманило; ця подія стала темою №1 у ЗМІ. З легкої руки Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка чергову кризу назвали «інституційною», оскільки, на його думку, вона стала наслідком протистояння інститутів влади: уряду, президента і парламенту. Однак жодного протистояння у владному трикутнику не було, адже ніхто з них не приймав жодного рішення, яке б викликало суперечку чи протистояння.

Блокування бютівцями роботи Верховної Ради з вимогою негайного прийняття антиінфляційних законів увійде в історію українського парламентаризму як найбезглуздіший демарш, бо ще жодна політична сила у світі, яка сформувала парламентську більшість, не докотилася до того, аби силоміць перешкоджати своїй же роботі. Це не лише не бачений досі нонсенс, а й цілковитий абсурд. Тому тут слід говорити про інше. Інституційною кризою в Україні делікатно назвали брутальну авантюру та підлу провокацію, влаштовану особисто Прем'єром-міністром України Ю. Тимошенко та її бездарним оточенням, супроти своїх же союзників по коаліції, і насамперед - Президента України В. Ющенка. Що це була провокація зі зриву виступу Президента України із Щорічним Посланням, засвідчує і такий неспростовний факт; Тривалість виступу Президента становила 45 хвилин. Невже блокування, якби воно справді назріло, не можна було влаштувати після завершення виступу та оголошення перерви, коли сесійний зал залишать гості, передусім посли іноземних держав? Ні! Цього не зробили - влаштували так, аби на українське ганьбище дивився зі сміхом і нерозумінням увесь світ.

Наголошу й на такому: жодних заяв із трибуни Верховної Ради України або у ЗМІ з приводу необхідності прийняття так званого «антиінфляційного пакета» ні фракція БЮТ, ні Ю. Тимошенко не робили і, відповідно, не попереджали ні Верховну Раду, ні Президента, що, через зволікання із їхнім розглядом, вони вдадуться до силових дій. Нічого подібного не було! Блокування розпочалося без будь-яких попереджень, раптово і несподівано для всіх - навіть рядових бютівців. Усе готувалося і відбувалося приховано, як за класичним сценарієм підступної агресії.

Про агресивний, авантюрний і провокаційний характер дій бютівців свідчить не лише повна відсутність так званого «пакета антиінфляційних законопроектів», але й самі закони, які 16 травня 2008 року були прийняті Верховною Радою на вимогу фракції БЮТ; їх дуже важко назвати антиінфляційними. Поясню докладніше.

Після гучного бютівського блокування Верховна Рада України, на їхню вимогу, прийняла три закони; при цьому голосували за них поспіхом - без ґрунтовних обговорень, висновків і експертиз. Що ж ухвалили?

Першим проголосували закон «Про регулювання реалізації окремих соціально значимих продуктів харчування», авторами якого були комуніст О.М. Ткаченко і бютівець Є. Я. Сігал. Він коротенький - усього на три сторінки. Закон прийняли швидко - за нього проголосував 251 депутат: крім коаліції, його дружно підтримали й комуністи. Цим законом обмежено граничний розмір торговельної надбавки на рівні 15% від оптово-відпускних цін виробника до кінцевого споживача. Він стосується борошна, макаронів, крупи, м'яса та деяких інших продуктів. У разі порушення супермаркетом цих правил, до нього застосовуватимуть суворі штрафні санкції.

Від прийняття цього закону буде дуже мало толку. По-перше, він аж ніяк не вплине на ціни у малих магазинах, лотках і на прилавках базарів. А якщо там ціна буде високою, то із супермаркету відповідний товар зникне або його власники знайдуть спосіб обійти закон. Як це робитиме, наприклад, той-таки Євген Якович Сігал (співавтор законопроекту), здогадатися неважко. Він є власником концерну «Комплекс Агромарс», одного із найбільших у Європі виробників курятини, що має торгову марку «Гаврилівські курчата». Потужність переробки становить 9 тисяч голів на годину! За рік фірма виробляє 100 тисяч тонн курятини й одержує 228 млн. гривень чистого прибутку. До складу концерну входять елеватори, млини, комбікормові заводи, велетенські птахофабрики. Концерн вирощує зернові, виготовляє комбікорми, годує птицю, здійснює її забій і переробку, має свою систему магазинів із реалізації готової продукції. Хто завадить дружині Є.Я. Сігала Марині Сігал (вона керує, поки чоловік пише закони) поставити відпускну ціну таку, як слід, - до 15% надбавки?