Петр Мирчук - Зустрічі й розмови в Ізраїлі. (Чи українці традиційні антисеміти)

Д-р Бейски здивовано видивився на мене.

— Не розумію, що ви хочете сказати?

— Дуже просто — генерал Власов був такий українець, як Арафат є жид, а загони тен. Власова складалися з таких же українців, як Арафатова ПЛО з жидів. Ген. Власов московський шовініст та імперіяліст, так любив українців, як Арафат любить жидів. Ясно?

— Ну, може я впав жертвою фальшивої інформації. Але ж усі говорили, що ген. Власов українець, що всі його вояки українці і тому навіть у Чехії мордували жидів.

— Дивуюся, що ви ще Айхмана не визнали українцем. Чи, може, зі страху, що у відповідь на таке українці почали б розшукувати документи що батько Адольфа Айхмана був жид-вихрест, як про це говорили в Німеччині?

— Ну, але в ліквідації гетта в Варшаві участь таки українська поліція! Чи й це заперечите?

— Українська поліція під командою полк. Камінського?

— Так.

— Те саме, що з генералом Власовим і його українцями. Полк. Камінскі польський або російський фольксдойч. Але ту поліційну частину справді чомусь називали "українською поліцією". Про неї я згадую у своїх споминах про Авшвіц. Вона була якийсь час у Бабіцах біля Авшвіцу і одного дня їх усіх привели до фотографічної робітні в конц. лагері Авшвіц. Робітня містилася на бльоці, де я тоді працював у відділі дезинфекції. Поляк, що працював зі мною, сказав мені: "Пьйотрусь, дивись, там привели українську поліцію для фотографування". Вони всі стояли в черзі, рядом. Я вдавав, що ходжу з речами й паперами з одного кінця бльоку до другого і йдучи поволі попри них, питався кожного, хто вони. На три сотні тільки 3 сказали, що вони українці. Всі інші були кавказці й росіяни. Всі говорили по-російськи. Це й була ота "українська поліція", що брала участь у ліквідуванню жидівського гетта в Варшаві.

Слова польського в'язня я вмисно сказав по-польськи. Д-р Бейски підхопив:

— О, то ви говорите по-польськи і я волію говорити по-польськи.

Дальшу розмову ми вели вже польською мовою.

— То ви, певно скажете, що української поліції за німців взагалі не було, так?

— Ні, українська поліція в тому часі була. Але не в Празі, чи де там, і не під командою московського генерала Власова, ані не в Варшав під командою польського фольксдойча Камінського, але в Україні. І то не скрізь, бо територію України німецькі окупанти порозривали: Галичину прилучили до польського генералгубернаторства я к "дистрикт Галіцієн", карпатську Україну дали мадярам за коляборацію з гітлерівською Німеччиною, Румунії за те саме дали Буковину, Басарабію і частину території вздовж східного берега Дністра, що його румуни назвали "Транссістрія", а з решти створили "Райхскомісаріят України".

Українська поліція була зорганізована після ліквідації німцями української адміністрації по відновленню самостійности України 30 червня 1941 р., восени 1941. Вона начисляла шість тисяч членів. Центральної команди не було. Її функції були адміністраційні, такі, як американської поліції в ЗСА. Вона працювала серед українського населення.

Поляки мали свою, польську поліцію. А жиди мали свою Раду, Юденрат, і свою, жидівську поліцію. Спитайте рабіна Кагана як наочного свідка, а він як жид жидові потвердить, що все те, що приписують у відношенню до жидів українській поліції, в дійсності робила жидівська поліція. Зрештою, вам і д-р Кагана не треба питати. Ви ж тут, в Ізраїлю, судили багато тих членів Юденрату і, головне, жидівської поліції, і знаєте, якими безоглядними в відношенню до жидів і якими наполегливими в виконуванню наказів гестапа вони були. Чи так?

Д-р Бейски мовчав.

— Чув я теж тут, що багато з них втекли перед відповідальністю за свою коляборацію з нацистами в винищуванні жидів перед судами Ізраїля до Америки. Чи не їх, власне, повинна вишукувати американська Спеціяльна Слідча Комісія в ЗСА як воєнних злочинців і судити замість невинних українців як Осідач, Козій?

Д-р Бейски здригнувся.

— Але в Бабиному Ярі біля Києва українська поліція таки розстрілювала жидів разом з німецькою?

— Ні, в бабиному Ярі німецька поліція стріляла українців разом з жидами. І то українців перших. Ще до захоплення Києва гестапо слідкувало пильно за "бандерівцями", які готувалися проголосити відновлення української держави в Києві. Їх як членів "похідних груп", що входили до Києва, від перших днів переловлювало гестапо і розстрілювало в Бабиному Ярі. А потім прийшла черга на жидів, і на інших українців… Не жиди, але українці, "бандерівці", були першими жертвами німецького терору у Львові і в Києві. Ви — суддя, то й обов'язані бути свідком правди. Як суддя ви вимагаєте від кожного свідка, щоб він говорив щиру правду і тільки правду. То чи не повинні бути вірним такій присязі насамперед ви сам, суддя, в осуджуванню українців?