Юрий Лукшиц: Скасування автономії Криму. Факти та міфи

Досить подивитися на Всеукраїнський перепис 2001 р., який свідчить, що в Криму частка росіян становить 58,5 %, українців— 24,3 %, кримських татар— 12,1 %;Кримська автономія має обмежений характер, вона стосується переважно питань місцевого господарства. Якщо ж бути абсолютно чесним, у кримчан немає навіть того самоврядування, на яке вони теоретично заслуговують. Наприклад, автономії в Іспанії, Грузії, Таджикистані та автономія Криму— це те ж саме, що небо і земля;Треба враховувати, що автономія визнана міжнародним співтовариством, її статус прописаний у Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим, а відновлення АРК в результаті прямого волевиявлення громадян на загальнокримському референдумі позитивно оцінюється міжнародними організаціями. Як наслідок, скасування автономії спричинить негативну реакцію міжнародної спільноти, особливо РФ і, можливо, Туреччини чи ЄС;Див. вище « Що потрібно для скасування автономії Криму (у хронологічному порядку)?»

Іншими словами, для існування автономного статусу Криму є цілком реальні фактори та причини. Історичні передумови, складні внутрішні та зовнішньополітичні нетрі зробили навіть гіпотетичну частину ліквідації автономії тривалим процесом.

Негайна відміна автономії Криму призведе до колосальних негативних наслідків. Скасування можливе тільки після наступних дій:

Забезпечити захист кримського населення на законодавчому рівні (у т. ч. українців, росіян і татар); Перш ніж скасовувати автономний статус АРК необхідно провести ряд реформ з метою запогіння негативних наслідків. Адміністративна реформа та реформування законодавчої бази.Скорочення держапарату парламенту Криму, ліквідація дублювання керівних і владних функцій місцевих рад, районних адміністрацій і відповідних сільських районів, ліквідувати недосконалість правового регулювання відносин між Києвом та Кримом тощо. Економічна реформа.Перетворити Крим у туристичний центр України, побудувати власний флот, оновити ВМС, вирішити соціально-економічні і культурні проблеми кримчан і таке інше;Ліквідувати джерела кримського сепаратизму, зменшити там тиск проросійських організацій, перекрити фінансування останніх; І, нарешті, найголовніше.Жителі Криму повинні захотіти самі ліквідувати свій парламент і відмовитися від автономії. Тобто провести місцевий референдум після вищезазначених пунктів.

Враховуючи національний склад Криму, низький рівень підтримки скасування кримської автономії серед жителів Криму та громадян України, можна підсумувати, що в найближчі 5-10 років ліквідація статусу АРК навіть не повинна стояти на порядку денному. Якщо й робити Україну абсолютно унітарною державою, то тільки після численних добре продуманих реформ. Радикальні висловлювання про те, що «необхідно жорстко і безкомпромісно ліквідувати автономію, всіх незгодних— вислати за межі України, а пара дивізій, в крайньому випадку, швидко наведе там порядок», призведуть до сумної розв'язки. І хоча це питання— внутрішня справа української влади, силового варіанту вирішення проблеми не пробачать ні Європа, ні Росія. Так чи варто будити сплячого дракона, якщо не знаєш, як його приборкати?