Коллектив авторов - «10 успішних українських брендів»

Також для працівників існує ряд додаткових бонусів: соціальний пакет, дисконтна програма, корпоративні тренінги, згадані вже спортзали, кафе й так далі.

Окремо варто сказати про «SoftServe»-університет, який має кілька структурних підрозділів. Найперший — ІТ-Академія, яка працює з охочими стартувати у сфері інформаційних технологій. Більшість її слухачів — випускники та студенти технічних вишів (тої ж таки Львівської політехніки), які вже мають професійну базу, але не дотягують до вимог компанії. Щомісяця до академії надходить понад 800 заявок на реєстрацію. Близько 60 людей на місяць вступають, стільки ж випускаються. «Ми маємо потребу й змогу набирати більше, — пояснює Ярослав Любінець, — але ця кількість — це ті, хто дотягує до наших вимог». Не всі випускники стають працівниками «SoftServe», а приблизно 75%. Керівництво компанії вважає таку політику доцільною для розвитку ІТ-індустрії та підтвердженням соціальної відповідальності компанії, адже студенти, які безкоштовно пройшли навчання, але не потрапили у «SoftServe», все одно осідають в інших фірмах.

При корпоративному університеті діє також низка тренінгів, стаціонарних та онлайн курсів для підвищення рівня працівників компанії, мовна школа, де викладають англійську, німецьку, польську та іспанську, також центр, який дає змогу фахівцям проходити сертифікацію за міжнародними стандартами.

Усе це в комплексі привело до ситуації, яка дає українським ІТ-компаніям козир проти європейських конкурентів. «Мене часто питають, чому замовник з-поміж східноєвропейських розробників часто обирає саме українські компанії, — розповідає старший віце-президент по роботі з клієнтами Олександр Чубай. — Одна з причин — висока концентрація найкращих, найталановитіших кадрів з усієї економіки України саме в нашій ІТ-галузі. Це зумовлено насамперед великою різницею в зарплатах (подекуди на порядок), яку отримують фахівці ІТ-галузі порівняно з фахівцями інших секторів економіки України. У Польщі чи інших східноєвропейських країнах, скажімо, немає такої прірви в доходах фахівців із ІТ-сектора порівняно з фахівцями з інших секторів економіки. Тому і розподіл людського капіталу в рамках економік інших східноєвропейських країн відбувається дещо інакше, ніж у нас, а саме: більш рівномірно. Загалом, якщо різниця значна, відбувається природна гравітація до тієї сфери, яка пропонує кращі умови праці та оплату. Я ж теж ніколи не думав, що буду працювати в ІТ. Планував займатися наукою, але я щасливий, що опинився тут. Мені пощастило працювати з одними з найрозумніших людей у нашій країні та за кордоном».

— Чим Ви займалися до створення «SoftServe»?

— Я був аспірантом Київського інституту інформатики, писав дисертацію. Працював викладачем у Львівському політехнічному інституті на кафедрі електронно-обчислювальних машин. Окрім того, працював ще як програміст. Щоправда, мусив бути і програмістом, і бізнес-аналітиком. Треба було все робити самому.

— А ким себе вважаєте перш за все: програмістом, керівником, менеджером?

— Я себе завжди вважав математиком. Коли вчився в школі, їздив на олімпіади за Україну. В університеті теж постійно брав перші місця на різних змаганнях. Отже, спочатку був математиком і досі себе ним вважаю, але потім життя склалося так, що переконвертувався на програміста, інженера, архітектора. Ще пізніше я зробив себе менеджером, керівником компанії; я був її президентом 16 років.

— Але тепер Ваш статус інший, а функцію президента виконує Крістофер Бейкер. Чому так сталося?

— Ми розуміли, що треба крок за кроком вивести засновників із менеджменту компанії, замінити нас іншими менеджерами, що принесуть компанії новий досвід. Щоби компанія вийшла на новий рівень, треба залучати нових людей. Це природний шлях розвитку. По-друге, не можна все життя бути на тій самій позиції, хочеться щось змінити. По-третє, коли я пішов у Раду директорів, то з операційного керівника перетворився на стратегічного, і зараз це мені цікавіше. Разом із тим з'явився час і для інших справ. Ми один раз живемо, й не можна боятися подивитися кудись в іншому напрямку.

— Чи планує «SoftServe» IPO?

— Ми — приватна компанія, на 100% українська. Що буде далі, не знаємо. Може, вийдемо на біржу, а може, ні. У нас є стратегія, яка дає змогу розширитися в декілька разів. Плануємо заходити в консалтинговий сервіс, також розвивати тренди digital transformations — це те, як трансформувати бізнес наших клієнтів із цифрового погляду. Для прикладу, «Kodak» свого часу не звернули на це увагу — і зараз їх нема. Чи ще один приклад: зараз «Google» починає випускати автомобілі, і це може бути загрозою відомим автобрендам. «Google» створить крутий мозок, а машини замовлятиме в Китаї. Автомобіль із мозком «Ґуґла» може виявитися кращим за мерседес. Колеса добре крутитимуться в усіх, але ви будете цінувати не колеса, а розум: як машина змінює інтерфейси, як перевіряє маршрути.