Хубнер обрав для ілюстрації стану інновацій, як він йому вбачався, метафору дерева. Людина видерлася по стовбуру дерева на його основні гілки, збираючи у свою скарбничку справді великі ідеї, які докорінно змінюють правила гри: колесо, електрику, літак, телефон, транзистор. Тепер ми гойдаємося, схопившись за кінці гілочок на самому вершечку дерева, і здебільшого просто відточуємо винаходи минулого. На підтвердження цієї гіпотези Хубнер показав у своїй статті, що темп інновацій, які змінюють наше життя, вже почав уповільнюватися. Він також навів дані, які доводять, що кількість поданих патентів на одну людину з часом знижується. «Гадаю, що ймовірність того, що ми зробимо ще один винахід, який буде гідним потрапити до списку топ-100 винаходів, усе меншає,— сказав мені Хубнер в інтерв'ю. — Інновації — ресурс вичерпний».
Хубнер передбачив, що людям знадобиться близько п’яти років, щоб усвідомити те, про що він каже, і його прогноз збувся майже точно. Близько 2010 року Пітер Тіл, співзасновник PayPal і один із перших інвесторів у Facebook, почав просувати ідею, що технологічна галузь підвела людей. «Ми хотіли авто, які літатимуть, а отримали 140 знаків» — таким стало гасло його венчурної компанії Founders Fund. В есеї «Що сталося з майбутнім?» Тіл і його сподвижники описали, як Твіттер, його 140-символьні повідомлення та інші подібні винаходи зрадили очікування громадськості. Він стверджував, що наукова фантастика, яка колись оспівувала майбутнє, стала антиутопічною, тому що люди більше не мають оптимізму щодо здатності технологій змінити світ.
Я багато в чому поділяв таку думку до перших відвідин Країни Маска. Хоча Маск аж ніяк не замовчував своїх планів, мало хто поза його компаніями мав шанс побачити його заводи, машинобудівні майстерні, його центри досліджень і розробок та наочно пересвідчитися у масштабі того, що він робить. Переді мною була людина, яка взяла велику частину принципів Кремнієвої долини, що передбачають швидку дію і побудову організацій без бюрократичних ієрархій, і застосувала її для вдосконалення великих, фантастичних апаратів і пошуків того, що мало потенціал стати справжнім проривом, якого нам не вистачало.
За всіма ознаками, Маскові належало підкоритися цим тривожним настроям. Він стрибнув просто у доткомівську манію 1995 року, коли, щойно залишивши коледж, заснував компанію Zip2 — примітивний мікс Google Maps і Yelp. Той перший проект скоро став великим хітом. Compaq купила Zip2 1999 року за 307 мільйонів доларів. Маск заробив від продажу 22 мільйони доларів і вклав майже всю цю суму у свій наступний бізнес-проект, стартап, який із часом перетвориться на PayPal. Як найбільший акціонер PayPal, Маск став фантастично заможним, коли еВау 2002 року придбала компанію за 1,5 мільярда доларів.
Втім, замість безцільно тинятися Кремнієвою долиною і впадати у таку ж пригніченість, як і його колеги, Маск передислокувався до Лос-Анджелеса. Тоді поширеною була думка, що слід глибоко вдихнути й чекати нового злету. Маск відмовився від цієї логіки, вкинувши сто мільйонів у SpaceX, сімдесят мільйонів у Tesla і десять мільйонів у SolarCity. Він не міг вибрати швидший спосіб знищити свої статки — хіба що збудував би спеціальну машину для шматування грошей. Він перетворився на ультраризиковий фонд венчурного капіталу в одній особі та з подвійним запалом узявся за виробництво надскладних фізичних продуктів у двох з найдорожчих місць у світі — Лос-Анджелесі та Кремнієвій долині. Усюди, де це було можливо, компанії Маска намагалися створювати речі з нуля та абсолютно по-новому дивитися на те, що стало загальноприйнятим у аерокосмічній і автомобільній галузях та галузі сонячної енергетики.
Створивши SpaceX, Маск вступив у битву з гігантами американського військово-промислового комплексу, такими як Lockheed Martin і Boeing. Він також веде боротьбу з державами — насамперед з Росією та Китаєм. SpaceX здобула репутацію дешевого постачальника у своїй галузі. Але цього недостатньо, щоб перемогти. космічний бізнес вимагає роботи з плетивом політики, системи взаємних послуг і протекціонізму, а це підважує основи капіталізму. Стів Джобс зіткнувся з подібними силами, коли пішов проти рекордингової галузі, щоб вивести на ринок айпод і iTunes. Капризні луддити музичної індустрії здалися би надзвичайно приємними в обходженні з людьми порівняно з ворогами Маска, для яких творення зброї та країн — звичайна щоденна робота. SpaceX тестує ракети багаторазового використання, які можуть вивести в космос корисний вантаж і потім повернутися на Землю, приземлившись точнісінько на тому ж майданчику, з якого стартували. Якщо компанії вдасться удосконалити цю технологію, вона завдасть руйнівного удару всім своїм конкурентам і майже гарантовано витіснить із ринку декого зі знаних стовпів ракетної галузі, одночасно утвердивши позицію Сполучених Штатів як світового лідера з виведення в космос вантажу і людей. Це загроза, через яку, як собі міркує Маск, у нього з'явилося багато запеклих ворогів. Список людей, які були б не проти, щоб я зник, росте, — сказав Маск.— Моя родина боїться, що мене вб'ють росіяни».
Читать дальше