Євгенія Подобна - Дівчата зрізають коси. Книга спогадів

Поштовхом для зміни правового статусу жінки в українській армії стала, зокрема, діяльність активістки, волонтерки та аеророзвідниці Марії Берлінської. Вона очолила адвокаційну кампанію за рівні права жінок із чоловіками в армії під назвою «Невидимий батальйон». Одним з перших її етапів стало однойменне соціологічне дослідження, у якому вперше було комплексно висвітлено реальне становище жінки в українському війську (автори — Т. Марценюк, А. Квіт, М. Берлінська та Г. Гриценко). В ньому йшлося про права жінок-воїнів, побутові умови, проблеми із забезпеченням, стереотипи й утиски, з якими стикаються жінки під час служби. Далі були круглі столи, переговори, зустрічі — велика інформаційна робота, спрямована водночас на посадовців та на українське суспільство.

21 січня 2016 р. жінки пройшли маршем від Київського залізничного вокзалу до Міністерства оборони України. Учасниці акції були вбрані у фартушки, а в руках тримали каструлі, друшляки та інше кухонне начиння. Український «Марш з каструлями» став відповіддю на наказ генерал-майора С. Наєва від 5.12.2015 про тимчасове припинення набору жінок на контрактну службу (згодом цей наказ було скасовано). Київську акцію підтримали львівські активісти, які 5 лютого 2016 р. вийшли під стіни Львівської ОДА з вимогою забезпечити жінкам у війську рівні права з чоловіками.

У 2016 р. було внесено зміни до законодавчої бази, що відкрило жінкам шлях до близько сотні посад і дало можливість офіційно служити стрілками, снайперами, танкістами, мінометниками та ін. Втім тоді йшлося лише про розширення прав, а не про повне знищення статевої дискримінації в армії. Адже право вступити на контрактну службу мали лише жінки у віці до 40 років (чоловіки — до 60), закритими для жінок залишалася ціла низка спеціальностей у військових вишах, зокрема вони не могли вступати до військових ліцеїв.

Ще одним позитивним кроком стало ухвалення Верховною Радою 6 вересня 2018 р. закону № 6109, який суттєво розширив права жінок у війську. Він, зокрема, урівняв віковий ценз щодо чоловіків і жінок в армії, скасував обмеження щодо проходження жінками служби в запасі та уніфікував принципи призначення жінок у наряди, відрядження та на проходження військових зборів нарівні з чоловіками.

Станом на жовтень 2015 р. Міноборони повідомляло про участь в АТО 938 жінок (тоді як формально в лавах ЗСУ перебувало 14,5 тис. жінок-військових). Станом на 2016 р. в ЗСУ служило понад 49 тис. жінок, з них статус учасників АТО мали близько 2 тис. За даними Міноборони на 1 грудня 2017 р., в українському війську служили 55 тисяч жінок (22 % особового складу ЗСУ), з них 3100 — офіцери, 15 300 — солдати і 31 000 — цивільний персонал; статус учасників бойових дій за безпосередню участь в АТО отримали 10 009 жінок. Однак частина ветеранок дотепер не мають офіційного статусу учасників бойових дій. Це стосується дівчат, що служили в добровольчих батальйонах, передусім у «Правому секторі».

Станом на 2018 р. в Україні сформувався помітний жіночий ветеранський рух. 28–29 липня 2018 р. відбувся перший зліт ветеранок у м. Ірпінь Київської обл. Цього ж року запрацював проект «Мандри ветеранок», який очолили редакторка журналу «Мандри» Л. Василенко, ветеранка А. Сусак та М. Берлінська. У рамках проекту ветеранки отримали змогу мандрувати та відпочивати у різних країнах світу за кошти благодійників. Було знято низку журналістських сюжетів та проектів про жінок війни, зокрема фільми «Вона та війна», «Невидимий батальйон» і «Явних проявів немає» (реж. Аліна Горлова) — про реабілітацію, лікування та повернення до мирного життя Оксани Якубової.

«Град» (БМ-21) — реактивна система залпового вогню калібру 122 мм. Дальність ураження — 5–40 км.

«Рапіра» — див. МТ-12.

«Ураган» (БМ-27) — реактивна система залпового вогню калібру 220 мм. Дальність ураження — 8–35,8 км.

«Утёс» (рос.) — див. НСВ-12,7.

«Фагот» (ПТРК) — протитанковий керований ракетний комплекс. Прийнятий на озброєння в СРСР у 1970 р. Дальність ураження — до 2 км.