Єжи Фіцовський - Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями]

J. Pieszczachowicz, Modelowanie piekła , «Życie Literackie» 1968, № 2. Автор висновує, буцім Шульц для Трухановського — то «творча, а не відтворювальна інспірація».

В. Schulz, Księga listów , oprać. J. Ficowski, Kraków 1975, s. 66–68.

С. 387 «… літературна критика, особливо з осередків, пов'язаних із часописами РАХ-у …» — йдеться про Товариство «РАХ» (читається «пакс»), формально засноване у 1952 році, проте чинне з 1945 року, що згуртовувало світських католиків, частина з яких до і під час війни активно діяла в ультраправих організаціях ONR «Falanga» і Konfederacja Narodu. У період до 1956 року лідер «фалангістів» (назва організації апелювала до франкістського руху в Іспанії) Болеслав П'ясецький, який очолив РАХ, тісно співпрацював із сталіністським режимом у Польщі, намагаючись монополізувати діяльність католицьких осередків і стати єдиним посередником між ними та державними й партійними органами. За цю колабораціоністську позицію влада ПНР передала йому в підпорядкування активи репресованої Римо-Католицької Церкви й дозволила провадити широку пропагандистську діяльність, зокрема видавати щоденну газету «Słowo Powszechne» (від 1946 року), тижневик «Dziś і jutro» (1945-56), утримувати впливове книжкове видавництво «Instytut Wydawniczy РАХ». Повністю поділяючи ідеологічні настанови польських комуністів, керівництво РАХ ігнорувало «буржуазну формалістську» літературу (до якої зараховували і творчість Бруно Шульца), окрім того відзначалося антисемітськими та ультраконсервативними настроями, що особливо виразно виявилося під час цькування євреїв та ліберальної інтелігенції у 1968 році. (Примітка перекладача).

Т. Breza, Pisarz, którego dręczy sobowtór , «Kurier Poranny» 1936, № 357.

К. Truchanowski, Czy naśladownictwo?, «Studio» 1936, № 5–6, s. 186–190.

В. Schulz, Sanatorium pod Klepsydrą , Warszawa, 1937.

В. Schulz, Sanatorium pod Klepsydrą (оповідання), «Wiadomości Literackie» 1935, № 16.

B. Schulz, Mój ojciec wstępuje do strażaków , «Wiadomości Literackie», 1935, № 5.

B. Schulz, Księga , «Skamander», 1935, № 58.

C. 398 sapienti sat (лат.) — фраза із Плавта, яка означає «розумному доста», щоб зрозуміти, про що йдеться. (Примітка перекладача).

С. 398 ab ovo (лат.) — ідіома, яка дослівно означає «від яйця» (Леди, з якого вилупилася Єлена, причина Троянської війни), тобто «від прапочатку». (Примітка перекладача).

Carl G. Jung, О psychologii i patologii tzw. zjawisk tajemnych , przekł. E. Sadowska, Warszawa 1991, s. 115–116.

S. Rassalski, Sąd nad pisarzem , «Kurier Poranny» 1937, № 309.

С. 399 «… послідовно їх деформуючи: Szulc, Meyrinck, Kaffka » — згідно з польською правописною традицією прізвища іноземного походження пишуться, як у мові оригіналу, відтак прізвища Бруно Шульца, Ґустава Мейрінка та Франца Кафки мали б писатися: Schulz, Meyrink, Kafka. (Примітка перекладача).

В. Schulz, Proza , Kraków 1964, s. 278, 279, 280.

Ibidem, s. 116.

Ibidem, s. 80.

К. Truchanowski, Spotkania z Schulzem , (w:) H. Dederko, Bruno, autobiografia pośmiertna Brunona S. (program spekt. teatr. o B. Schulzu), Kraków 1987, s. 9-11.

B. Schulz, Kometa , «Wiadomości Literackie» 1938, № 35.

B. Schulz, Egga van Haardt , «Tygodnik Ilustrowany» 1938, № 40.

Лист до Романи Гальперн за 13 X 1938 (в:) В. Schulz, Księga listów , s. 112.

Листи до А. Плешневича, (в:) В. Schulz, Proza , s. 579–584.

Листи до А. Плешневича, (в:) В. Schulz, Księga listów , s. 73–76.

Лист до А. Плешневича, В. Schulz, Proza , s. 582–584 і (в:) В. Schulz, Księga listów , s. 75–76. Опущений мною уривок я опублікував лише у трьох іншомовних виданнях листів Шульца: Letters and drawings of Bruno Schulz , edited by J. Ficowski, Harper a. Row. New York, 1988; B. Schulz, Correspondance et essais critiques , preface et notes de J. Ficowski, Editions Denoel, 1991; B. Schulz, Die Wirklichkeit ist Schatten des Wortes — Aufsütze und Briefe , herausgegeben von J. Ficowski, Carl Hanser Verlag, München, 1992.

Листи до Трухановського, (в:) В. Schulz, Proza , s. 585–588.

Листи до Трухановського, (в:) В. Schulz, Księga listów , s. 66–68.

Ibidem, коментар, s. 165.

Bruno Schulz — listy, fragmenty, wspomnienia o pisarzu , Kraków 1984.

C. 444 «… набуває тератоїдальних, алегоричних форм » — тератологія є наукою, яка займається дослідженням вад розвитку та потворністю у людей і тварин. (Примітка перекладача).

С. 454 sit venia verbo (лат.) — дозвольте сказати. (Примітка перекладача).