Єжи Фіцовський - Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями]

С. 215 кенкарта — від нім. Kennkarte: посвідчення, перепустка. (Примітка перекладача).

«Goldene Kejt», літературний щоквартальник ( на їдиш ), 1963 p., № 30, Тель-Авів.

«Trybuna Ludu», № 281, за 27–28.ХІ.1982.

Сентенція арамейською мовою про потребу дотримання євреями закону держав, де вони перебувають у період діаспори.

С. 246 «… наче то ілюстрації до роману Венера в хутрах Захер-Мазоха, другорядного австрійського письменника, від прізвища якого був утворений термін „мазохізм“, назва девіації » — Леопольд Ріттер фон Захер-Мазох (1836–1895), австрійський письменник, який народився у Львові (його дід з боку матері був відомим лікарем і багатолітнім ректором Львівського університету, а батько — начальником львівської поліції, істориком та меценатом музики), виріс у середовищі із сильними українськими та єврейськими мовними й культурними впливами; позаяк українська мова не мала тоді видавничої інфраструктури, вирішив писати німецькою; доктор філософії, професор університету Ґраца, фахівець із історії Росії. Автор глибоко психологічних та ліричних Галицьких історій, Єврейських історій , більше популярний у Франції, ніж у себе на батьківщині, завдяки циклові романів Заповіт Каїна: Дон Жуан з Коломиї, Капітулянт, Місячна ніч, Плато, Венера у хутрах, Мадонна у хутрах та низці окремих повістей, де провідною темою є аномальне кохання чоловіка, якому подобається приниження, до владної та жорстокої красуні. Попри відсутність у Захер-Мазоха відверто еротичних сцен і зосередженість на певній психологічній грі персонажів, австрійський психіатр Рихард фон Крафт-Ебінґ назвав сексуальне збочення (девіацію), дзеркальне до садизму, прізвищем письменника — «мазохізм» (Psychopatia sexualis, 1886). У лицемірній вікторіанській Європі це повністю знищило добре ім'я літератора, який помер у злиднях, твори його послідовно вилучали з бібліотек і нищили, а оригінальність творчості усвідомили тільки у другій половині XX століття, на культуру якого він справив величезний вплив. Упередженість, яка вчувається в оцінці Є. Фіцовського, традиційна для польської громадської думки, котра табуювала прізвище Захер-Мазоха через батька, який упродовж півтора десятиліття на посту керівника львівської поліції активно поборював польський національний рух, симпатизуючи водночас місцевим українцям і євреям. (Примітка перекладача).

Adolf Bienenstock, Z wystawy wiosennej. Prace graficzne Brunona Schulza , «Chwila», 8.VII.1922, № 1213.

Wystawa prac artystów żydowskich , Wilno, IV.1923. «Przegląd Wileński» 1923, № 8, s. 7–8.

Wystawa siedemnastu malarzy żydowskich , Kraków, 16.11.1930. «Sztuki Piękne» (Kronika Artystyczna). Kraków-Warszawa 1930. R. 6.

З листа Юліуша Фляшена до Єжи Фіцовського 1.VI.1948 (див.: В. Schulz, Księga listów, Kraków 1975, s. 159–160).2 «Sztuki Piękne» (Kronika Artystyczna), Kraków-Warszawa 1930. R. 6, s. 200–201.

С. 248 хадеки — члени партії християнських демократів. (Примітка перекладача).

Artur Lauterbach, Talent w ukryciu. O grafikach Brunona Schulza, «Chwila», 1929, № 3740.

Artur Lauterbach, Ze sztuki. Salon wiosenny, «Chwila», 1930, № 4005.

«Sztuki Piękne» (Kronika Artystyczna), Kraków-Warszawa 1930. R. 6, s. 200–201.

«Głos Plastyków», Warszawa 1931, № 8, s. 6, № 9, s. 5.

«Glos Plastyków», Warszawa 1936, № 1–6, s. 97; «Przegląd Artystyczny», Warszawa 1936, № 1, s. 12.

Ignacy Witz, Obszary malarskiej wyobraźni , Kraków 1967, s. 40.

Лист Шульца до Зенона Вашневського 24.IV.1934 (див.: Księga listów, s. 37).

«Cusztajer» (львівське літературно-мистецьке видання мовою їдиш), 1930, № 2.

Лист Шульца до Ст.І. Віткевича — першодрук у: St. І. Witkiewicz, Wywiad z Brunonem Schulzem, «Tygodnik Ilustrowany» 1935, № 17 (див.: Księga listów, s. 63–64).

Лист Шульца до Стефана Шумана 24.VII.1932 (див.: Księga listów, s. 20).

Там само.

Лист Шульца до Зенона Вашневського 28.1.1935 (див.: Księga listów, s. 47).

St.I. Witkiewicz, op. cit. (див.: Księga listów , s. 64).

St.I. Witkiewicz, op. cit. (див.: Księga listów, s. 163–164).

Лист Шульца до Остапа Ортвіна 20.V.1921 (див.: Księga listów , s. 17).

Лист Шульца до Анни Плоцкер 19.XI.1941 (див.: Księga listów , s. 132).

Лист Шульца до Зенона Вашневського 24.IV.1934 (див.: Księga listów , s. 37).

St.I. Witkiewicz, op. cit. (див.: Księga listów , s. 63–64).

У паперовому оригіналі текст примітки відсутній. (Примітка верстальника).