Оксана Сайко: Новенька та інші історії

І раптом сталося те, чого вже давно між нами не було — мама обійняла мене. Мабуть, вперше за тих кілька років після татової смерті. В ту мить я була вдячна цьому дивакові Гнатові, з очима, схожими на татові, за те, що він так несподівано з’явився в нашому житті!..

Народилася 1 січня 1976 року в містечку Скалаті на Тернопільщині. Прозу почала писати з одинадцяти років. Першим написаним твором для дітей була пригодницька повість «Таємниця старого будинку». Зошит із повістю передавався із рук у руки, відтак опинився у одного районного журналіста і, на жаль, загубився… А згодом були інші твори, які писалися не тільки у вільний час, а й під час шкільних уроків. Деякі невеличкі новелки друкувалися у районній газеті. Закінчила Львівський державний медичний коледж і факультет журналістики Львівського Національного університету імені I. Франка. Працювала у львівських газетах «Літературний Львів», «Арка», провадила на офіційному сайті УГКЦ рубрику «Визначні особи Церкви XX ст» (та співпраця триває й досі). У журналістському доробку статті, публіцистика, рецензії, есе. Та попри журналістику літературна творчість завжди була на першому місці. Спершу писала тільки для дорослих. Свої повісті й оповідання друкувала у літературних часописах: «Літературний Тернопіль», «Русалка Дністрова» (м. Тернопіль), «Літературний Львів», «Дзвін» (м. Львів), «Літературна Україна», «Дніпро» (м. Київ). Дипломант літературного конкурсу «Гранослов — 2006». До дитячої прози повернулася 2005 року, розпочавши співпрацю з журналом для підлітків «Сто талантів» видавництва «Свічадо». Якось надіслала у редакцію оповідання, головними героями якого були діти. Його схвалили й запропонували писати для дітей далі. Ось так з’явилася ця збірочка оповідань з життя підлітків.