Анастасія Рогоза - Воно (кінообкладинка)

По-перше, звичайно, він поставить якусь платівку – не нашукуватиме, просто вихопить наосліп з тисяч тих, якими заповнені полиці. Рок-н-рол був майже такою само важливою частиною життя Річа, як і його Голоси, і робити бодай щось без музики йому було важко – і що гучнішої, то краще. Платівка, яку він вихопив, виявилася ретроспективним виданням «Мотавна» 73 73 «Motown» – заснована 1959 р. в Детройті (звідси її назва «Мотор-місто») звукозаписувально-видавнича компанія, яка, створивши оригінальний «мотавн-саунд», вивела на міжрасовий музичний ринок багато видатних афроамериканських артистів у стилі соул та інших. . Марвін Ґей, один із нових учасників гурту, який Річ подеколи називав «Найкращим Бендом Мерців», почав співати «До мене дійшли поголоски» 74 74 «I Heard It Through the Grapevine» (1966) – повільно-ритмічна, похмурого настрою пісня про зраду коханої, пісня стала найбільшим хітом компанії «Мотавн» 1968—1969 у виконанні чорного співака Marvin Gaye (1939—1984). .

«Ууу-гуу, либонь, ди’уєшся, яким це чином я дізнавсь…»

– Непогано, – промовив Річ. Він навіть злегка посміхнувся. Справи, звісно, були погані і його цим добряче прибило, проте він відчував, що здатен з цим упоратися. Завиграшки.

Він почав збиратися для поїздки додому. І в якийсь момент у наступну годину йому дійшло, що з ним зараз так, ніби він уже помер, але якось йому було дозволено зробити всі кінцеві ділові розпорядження… не кажучи вже про організацію власного похорону. І Річ вирішив, що робить він усе це достатньо добре. Він зателефонував до своєї постійної тур-агентки, гадаючи, що зараз вона вже, либонь, десь на автомагістралі прямує додому, але все-таки зробив дзвінок про всяк випадок. На диво, він її впіймав. Річ пояснив їй, що йому потрібно, і вона попрохала його зачекати п’ятнадцять хвилин.

– Буду твоїм боржником, Керол, – сказав він. Вони просунулися від містера Тозіера й міс Фіні до Річа й Керол протягом останніх трьох років – душевно так, зважаючи на те, що вони ніколи не бачили одне одного в очі.

– Гаразд, розплачуйся, – промовила вона. – Можеш поговорити голосом Перверса Барсета для мене?

Навіть без паузи (якщо потрібна пауза, аби знайти Голос, він зазвичай не знаходиться взагалі) Річ почав:

– З вами секс-аудитор Перверс Барсет. Якось одного дня зайшов до мене приятель, він бажав знати, що найгірше, коли підчепиш СНІД…

Тон у нього трішечки понизився; натомість ритм у той же час пришвидшився, голос набув недбалої жвавості – то був суто американський голос, та все ж таки якимсь чином він асоціювався з образом заможного англійця з якоїсь британської колонії, по-своєму шалапутно-приємного, і тою ж мірою безтолкового. Річ не мав ані найменшого уявлення, хто такий насправді цей Перверс Барсет, але був упевнений, що той завжди вдягається у білі костюми, читає журнал «Есквайр» і п’є те, що подають у високих бокалах, таке, що пахне шампунем з кокосовим ароматом.

– Я відразу ж відповів йому: пояснювати своїй матері, як ти його підчепив від якоїсь гаїтянки. До наступної зустрічі, це Перверс Барсет, секс-аудитор, і нагадую: «Варто мені подзвонить, якщо в тебе не стоїть».

Керол Фіні зайшлася верескливим сміхом:

– Це перфектно! Перфектно! Мій парубок каже, що не вірить, ніби ти просто сам отак говориш різними голосами, він каже, що там у тебе мусить бути якийсь голосовий фільтр-пристрій чи щось на кшталт того…

– Просто талант, любонько моя, – сказав Річ. Перверс Барсет пропав. Натомість з’явився В. С. Філдс – циліндр, червоний ніс, штани-гольф і все таке інше. – Я такий переповнений талантом, що мушу закупорювати всі мої тілесні отвори, щоби він просто не витік, як… ну, щоб не кінчити.

Вона знову вибухнула верескливим реготом, а Річ заплющив очі. Він відчував зачатки головного болю.

– Будь така ласкава, любонько, подивися, що ти можеш зробити? – попрохав він, усе ще залишаючись В. С. Філдсом, і поклав слухавку посеред її сміху.

Тепер йому треба було перетворитися знову на самого себе, а це було важко – з кожним роком робити це ставало дедалі важче. Легше бути хоробрим, коли ти – не ти.

Він почав вибирати собі зручне взуття і вже майже взявся за кросівки, коли знову задзвонив телефон. Це виявилася знову Керол Фіні – повернулася в рекордний термін. Він відчув моментальну спонуку прибрати Голосу Бафорда Слинь-Поцілуя, та відкинув це бажання. Їй удалося дістати місце в першому класі на нічний безпересадковий рейс «Амерікен Ерлайнз» з міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса в Бостон. З Лос-Анджелеса він вилетить о 21 : 03 і близько п’ятої ранку прилетить у Логан 75 75 Logan – міжнародний аеропорт у Бостоні, який з 1956 р. називається ім’ям генерала й сенатора Едварда Лоренса Логана (1875—1939). . Вранці ж о 7 : 30 вилетить «Дельтою» з Бостона і вже о 8 : 20 буде в Бенгорі, штат Мейн. Керол зарезервувала для нього в «Ейвісі» 76 76 «Avis» – компанія з оренди автомобілів, заснована 1946 р. колишнім військовим пілотом Ворреном Ейвісом, завдяки тому, що він казав: «Бо сам ніколи не міг вчасно знайти собі на землі вільної машини». повнорозмірний седан, а від стійки «Ейвіса» в Бенгорському міжнародному аеропорту до міської межі Деррі всього лише двадцять шість миль 77 77 26 миль ~ 48 км. .